Constitution of Kyievska Rus: Difference between revisions

Jump to navigation Jump to search
No edit summary
No edit summary
 
Line 2: Line 2:
{{Politics of Kyievska Rus}}
{{Politics of Kyievska Rus}}


The '''Constitution of Kyievska Rus''' ({{lang-uk|Конституція Київської Русі}}) is the fundamental law of Kyievska Rus. The constitution was adopted and ratified at the 4th session of the ''[[Supreme Parlamient]]'' (parliament) of [[Kyievska Rus]] on October 18, 990. The constitution of Kyievska Rus was modified in the year 1564, giving way to the creation of the Supreme Parliament, regional parliaments and other points, this being the largest modification of the constitution of Kyievska Rus that it has suffered in its history. On June 28, 1996, articles 7 were amended and section 6 was created at the request of King Kiril XI. The constitution was passed with ayes out of 450 votes possible (300 ayes minimum).
The Constitution of Kyievska Rus, enacted on February 12, 481, and reformed on December 2, 2024, represents the legal foundation of the Holy Kingdom of Kyievska Rus. The document establishes the framework for a bicameral parliamentary system, with an elected Prime Minister and a powerful, yet constitutional monarchy. The Constitution outlines the rights and responsibilities of citizens, the powers of the King, the structure of government, and the role of the Church, recognizing Catholicism as the state religion.
All other laws and other normative legal acts of Kyievska Rus must conform to the constitution. The right to amend the constitution through a special legislative procedure is vested exclusively in the parliament or the King. The only body that may interpret the constitution and determine whether legislation conforms to it is the Constitutional Court of Kyievska Rus.
 
Kyievska Rus is a federative republic composed of several autonomous regions, each with its own local governance, but united under a centralized system of laws and principles. The Constitution guarantees a range of human rights, including the right to participate in elections and referendums, while also ensuring that the state respects its cultural heritage, including the use of Ukrainian, Latin, and Heinar̀å as official languages.
 
The document provides for a multi-tiered political system with the King at the helm, who holds nearly unlimited powers, subject only to the Constitution's provisions. It also outlines the role of the Church in influencing public policy, making it a key player in the nation's governance. The Parliament, divided into two chambers—the Supreme Parliament and the Chamber of Lords—ensures democratic checks on the monarchy's power.
 
The Constitution also includes specific guidelines on national symbols, including the flag, coat of arms, and anthem, and establishes the legal procedures for constitutional amendments and referendums. It also addresses issues of extradition, ensuring that all foreign nationals within the country adhere to local laws.


==Structure==
==Structure==
The [[Constitution of Kyievska Rus|Constitution of Kyievska Rus]] is divided into 13 chapters:
The [[Constitution of Kyievska Rus]] is divided into 17 chapters:


# [[Chapter I: General Principles|General Principles]]
#Preamble
# [[Chapter II: Human and Citizens' Rights, Freedoms and Duties|Human and Citizens' Rights, Freedoms and Duties of Man and Citizens]]
#General Provisions
# [[Chapter III: Elections. Referendum|Elections. Referendums]]
#[[Chapter II: Human and Citizens' Rights, Freedoms and Duties|Human and Citizens' Rights, Freedoms and Duties of Man and Citizens]]
#Religion and the role of the Church
#[[Chapter III: Elections. Referendum|Elections and Referendums]]
#[[Chapter IV: Verkhovna Rada of Kyievska Rus|Supreme Parliament of Kyievska Rus]]
#[[Chapter IV: Verkhovna Rada of Kyievska Rus|Supreme Parliament of Kyievska Rus]]
# [[Chapter V: Regional Prliaments|Regional Parliaments]]
#[[Chapter V: Regional Prliaments|Regional Parliaments]]
# [[Chapter VI: President of Kyievska Rus|President of Kyievska RUs]]
#Chamber of Lords
# [[Chapter VII:Minister council|Minister council]]
#Prme Minister [[Chapter VI: President of Kyievska Rus|of Kyievska Rus]]
# [[Chapter VIII: King of Kyievska Rus|King of Kyievska RUs]]
#[[Chapter VII:Minister council|Minister council]]
# [[Chapter IX:Justice|Justice]]
# [[Chapter VIII: King of Kyievska Rus|King of Kyievska Rus]]
# [[Chapter X: Territorial organization of Kyievska Rus|Territorial organization of Kyievska Rus]]
#[[Chapter IX:Justice|Justice]]
# [[Chapter XI: Local Self-Government|Local Self-Government]]
#[[Chapter X: Territorial organization of Kyievska Rus|Territorial organization of Kyievska Rus]]
# [[Chapter XII: Constitutional Court of Kyievska Rus|Constitutional Court of Kyievska Rus]]
#[[Chapter XI: Local Self-Government|Local Self-Government]]
# [[Chapter XIII: Final provisions|Final provisions]]
#[[Chapter XII: Constitutional Court of Kyievska Rus|Constitutional Court of Kyievska Rus]]
== Full Text in Ukrainian ==
#[[Chapter XIII: Final provisions|Final provisions]]
Конституція Сполученого Королівства Кꙑвѥвська Русь
#Cultural, National Symbols and Compliance with Law
 
==Full Text in Latin==
Nos, populi Sacri Regni Kyievskae Rus, ut libertatem, aequitatem et iustitiam in regno nostro firmiter statuamus, reverentiam Dei, Christi Ecclesiam et sanam doctrinam catholicae fidei, quae fundamentum morum nostrorum est, agnoscimus. Ex libertate et unitate regni nostri, ab initio a die primo mensis Ianuarii anni 480, cum legibus constitutionis nostrae, regnum nostrum semper iter suum rectum quaesivit, firmum in pace et prosperitate, ut populus et religio floreant. Quod autem per tempus longum, cum universalis harmonia et reformationibus, Rex noster, in anno 1564, constitutionis nostrae mutationes promulgavit, potestate in systema parlamentarium inclinavit, ut populus suum ius legum efficiendi obtineret. Quapropter nos, auctoritate populi, Ecclesiae et regis, de constitutione hac reformanda decrevimus, quae rectum ordinem publicum et ius humanum in perpetuum conservet, necnon regnum nostrum universum ab unitate, fortitudine et fide catholica firmetur. Ad finem ut publicas res regni nostri prosperas et stabilis reddamus, consociatio regni omnis civium ad sacramentum civitatis et religiosae fidei communitatem confestim custodiam accipiat.
 
Sectio I
Praescripta communia
 
Articulus I: Regnum Kyievska Rus est una res publica sacra, in qua Deus, Ecclesia Catholica et
populus fundamenta sunt.
Articulus II: Populus regni Kyievska Rus, per leges constitutionales, populare suffragium
exercet.
Articulus III: Regnum Kyievska Rus est regnum monarchicum semiperfectorium, cum
systemate parlamentario.
Articulus IV: Primus minister regni Kyievska Rus electus a parlamento est et legibus
constitutionis praeceptum suum exercet.
Articulus V: Omnes regiones regni Kyievska Rus sunt autonomae, et iura sua defendunt
secundum leges constitutionales.
Articulus VI: Religio catholica est religio publica regni Kyievska Rus, et Ecclesia in rebus
publicis participare potest.
Articulus VII: Constitutiones regni Kyievska Rus reformandae sunt secundum normam
doctrinam catholicae fidei, excepto in rebus quae ab rege statuantur.
Articulus VIII: Quisque civis regni Kyievska Rus ius habeat libertatem, aequitatem et
securitatem.
Articulus IX: Omnes regiones regni Kyievska Rus suum idioma regionalem recognoscunt et
protegunt.
Articulus X: Lex est supremum ius, et omnes civitas et officia publicae secundum leges acta
sunt.
Articulus XI: Nemo sine causa iusta servetur, nec res privata confiscetur.
Articulus XII: Matrimonium inter virum et mulierem legitimum est, et ab Ecclesia sanctificatur.
Articulus XIII: Regnum Kyievska Rus exsistit ut status qui unitatem inter populos, gentes et
regiones servet.
Articulus XIV: Civitas regni Kyievska Rus omnes homines aequaliter tractat, sine discrimine
religionis, originis aut sexus.
Articulus XV: Parlamento regni Kyievska Rus est bicamerale, et senatores et legati.
Articulus XVI: Leges regni Kyievska Rus et acta parlamentaria semper aequitate, iustitia et
honestate regenda sunt.
Articulus XVII: Iura hominum in regno Kyievska Rus semper defenduntur et protegentur.
Articulus XVIII: Regnum Kyievska Rus omnem iustitiam inter cives suos distribuit.
Articulus XIX: Omnis civis regni Kyievska Rus habet ius ad educationem, ad aequitatem in
foro, et ad subsidium publicum.
Articulus XX: Quisque civis regni Kyievska Rus ius habet ad propriam opinionem, ad liberum
sermone et ad libertatem expressionis.
Articulus XXI: Civitas regni Kyievska Rus iura minorum et senum protegit et defendit.
Articulus XXII: Civitas regni Kyievska Rus ius habet ad pacem internam et externam.
Articulus XXIII: Reformae legum fiunt secundum voluntatem populi et iustitiam regni.
Articulus XXIV: Sistematica politica regni Kyievska Rus inter omnem regionem et civitatem
aequitatem servat.
Articulus XXV: Omnes civitates regni Kyievska Rus in consociatione republica democratica et
catholica iunguntur.
Articulus XXVI: Status regni Kyievska Rus aequilibrium inter potestas regis et parlamentum
servat.
Articulus XXVII: Ecclesia catholica in regno Kyievska Rus potestatem spiritualem, sed non
temporalem, exerceat.
Articulus XXVIII: Regnum Kyievska Rus iura omnium civium sub legibus tutelatur.
Articulus XXIX: Regnum Kyievska Rus aequitatem, iustitiam et pacem inter nationes
promovet.
Articulus XXX: Quisque civis regni Kyievska Rus debet servare leges regni et fidem Ecclesiae.
Articulus XXXI: Omnes cives regni Kyievska Rus ius habent ad propriam religionem, nisi lex
secunda contrarium statuat.
Articulus XXXII: Nullus homo iniuriam subire debet sine iudicio legitimo.
Articulus XXXIII: Regnum Kyievska Rus omnia sua acta publice prodere debet, si non sint
contra rem publicam.
Articulus XXXIV: Civis regni Kyievska Rus habet ius ad impugnationem actuum regis et
parlamenti, si illi contra leges sunt.
Articulus XXXV: Nemo contra statum regni Kyievska Rus conspirare debet.
Articulus XXXVI: Civis regni Kyievska Rus ad officium publicum eligere potest, si idoneus
est.
Articulus XXXVII: Populus regni Kyievska Rus leges suas per referenda modificare potest.
Articulus XXXVIII: Civis regni Kyievska Rus habet ius ad quietem et securitatem suam.
Articulus XXXIX: Civitas regni Kyievska Rus debet conservare sanctitatem terrae suae et
finibus.
Articulus XL: Nullus homo regno Kyievska Rus in servitutem redigi potest.
Articulus XLI: Omnes civis regni Kyievska Rus libertatem civilem et socialem habent.
Sectio II
De Iuribus, Libertatibus et Officiis Hominum et Civium
 
Articulus XLII: Omnes homines nati liberi sunt et aequales dignitate et iuribus.
Articulus XLIII: Civis regni Kyievska Rus habet ius ad libertatem personalem et securitatem.
Articulus XLIV: Civis ius habet ad expressionem suam libertatem, per verba, scriptum, et alia
media.
Articulus XLV: Civis ius habet ad privatam proprietatem.
Articulus XLVI: Civis non potest deprimi aut detentus sine iudicio legitimo.
Articulus XLVII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad res suas defendas.
Articulus XLVIII: Civis regni Kyievska Rus ius habeat ad educatio sua per consilia publica.
Articulus XLIX: Civis regni Kyievska Rus ius habeat ad libertatem religionis, salvis legibus
publicis.
Articulus L: Nemo ius habet subiciendum alium homini indigno vel inhumano
Articulus LI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad reformationem iudiciorum cum necessitate.
Articulus LII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad aequalitatem coram lege.
Articulus LIII: Civis regni Kyievska Rus non potest unquam deprivari suis iuribus.
Articulus LIV: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad libertatem congregandi et associandi.
Articulus LV: Suae quisque ipsius vitae potestatem habet. Ius incommutabile, nullo adstanti,
suspendi potest.
Articulus LVI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad accessum aequum ad curiam iustitiae.
Articulus LVII: Civis regni Kyievska Rus non potest sine iudicio aut iusta causa expulsus.
Articulus LVIII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad liberos labores.
Articulus LIX: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad salubritatem et securitatem.
Articulus LX: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad protegendum suum dignitatem et familias
suas.
Articulus LXI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad informationem veram et apertam a regno.
Articulus LXII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad votum liberum et secreti in electionibus.
Articulus LXIII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad iudicium aequum et transigentem.
Articulus LXIV: Civis regni Kyievska Rus debet suam civitatem honorare et leges eius servare.
Articulus LXV: Tenentur ordinationes generales observare.
Articulus LXVI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad participandum in administratione
publicorum et politicarum consiliorum.
Articulus LXVII: Civis regni Kyievska Rus debet suam civitatem defendere in casu
necessitatis.
Articulus LXVIII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad subsidium ad condicionem vitae
dignam.
Articulus LXIX: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad conscientiam suam defendendam.
Articulus LXX: Civis regni Kyievska Rus non tenetur ferre leges iniustas aut oppressivas.
Articulus LXXI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad libertatem in opinione et sententiis
exprimendis.
Articulus LXXII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad respectum et dignitatem in vita publica
et privata.
Articulus LXXIII: Civis regni Kyievska Rus debet servare iustitiam et aequitatem in negotiis et
rebus publicis.
Articulus LXXIV: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad protectionem contra oppressiones et
iniustitias.
Articulus LXXV: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad accessum aequum ad res publicas.
Articulus LXXVI: Cives liberum ius habent sine publica coactione societates formandi, excepto
iure statuto.
Articulus LXXVII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad defendendum libertatem suam in
casu conflictus.
Articulus LXXVIII: Civis regni Kyievska Rus debet servare pacem et ordinem in terra sua.
Articulus LXXIX: Civis regni Kyievska Rus debet honorem servare in omnes res publicas.
Articulus LXXX: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad educandum filios suos secundum suae
ipsius.
Articulus LXXXI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad protegendum suae ipsius libertatem in
universum.
 
Sectio III
De Iuribus Ecclesiae Catholicae ut Religionis Publicae
 
Articulus LXXXII: Ecclesia Catholica in regno Kyievska Rus agnoscitur ut religio publica et
primaria.
Articulus LXXXIII: Ecclesia Catholica ius habet ad libertatem exercendi cultum et sacramenta
sine impedimento.
Articulus LXXXIV: Ecclesia Catholica potestatem habet ad doctrinam suam tradendam per
scholas, academias, et alia instituta.
Articulus LXXXV: Clerici Ecclesiae Catholicae ius habent ad exemptionem ab officiis
militaribus et vectigalibus, salvis legibus specialibus.
Articulus LXXXVI: Ecclesia Catholica ius habet ad possessionem et administrationem
bonorum temporalium ad suam missionem complendam.
Articulus LXXXVII: Ecclesia Catholica potest leges suas canonicas observare et in suis
tribunalibus causas ecclesiasticas dirimere.
Articulus LXXXVIII: Fideles Ecclesiae Catholicae ius habent ad accedendum ad sacramenta et
officia religiosa sine discrimine.
Articulus LXXXIX: Ecclesia Catholica ius habet ad cooperandum cum regno pro bono
communi et salute animarum.
Articulus XC: Ecclesia Catholica in suis decisionibus autonomia fruitur et non obligatur ad
normarum regni observantiam, nisi in materia generali.


Король від імені народу Київської Русі;
Sectio IV
Верховний Парламент Сполученого Королівства Кꙑѥвська Русь, висловлюючи волю народу;
De Referendo Electorali et Suffragio Populi
Регіональні парламенти: Демократичної Республіки Україна, Республіки Білорусь, Федеративної Республіки Чехословаччини, Республіки Молдова, Республіки Польща, Балтійської Федеративної Республіки, Огедакру з Азгедалу, Руси Бардолану та Федеративна Республіка Трікрув, що висловлюють інтереси своїх народів;
Усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю;
попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями;
Керуючись актом про незалежність Київської Русі від 1 січня 480 р;
Приймає цю Конституцію - Основний Закон Сполученого Королівства Кꙑѥвьска Русь.


  Розділ I
  Articulus XCI: Voluntas populi in regno Kyievska Rus exercetur per comitia, referenda, et alias
  ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
  formas democratiae directa.
Articulus XCII: Omnes cives regni Kyievska Rus, qui sextum decimum aetatis annum die
comitiorum aut referendi compleverunt, ius habent suffragii. Cives a tribunali declarati incapaces
suffragio carent.
Articulus XCIII: Electiones magistratuum publicorum et organorum autogubernationis localis
erunt liberae et fient per comitia generalia, aequalia, ac directa, secreto suffragio exercita.
Articulus XCIV: Parlamentum Supremum Kyievskae Rus, Praeses, et Consilium Dominorum
potest referenda in toto regno convocare. Modus convocandi referendum lege separata
determinabitur. Rex potest referendum unilaterale convocare.
Articulus XCV: De rebus quae ad mutationem territorii regni Kyievska Rus pertinent,
referendum nationale requiritur, et haec quaestio solummodo per suffragium populi decidi potest.
Articulus XCVI: Decisiones per referendum acceptae vim legis habent et sunt obligatoriae, nisi
contra Constitutionem vel leges fundamentales regni sint.
Articulus XCVII: Referenda localia convocari possunt de rebus quae ad regiones aut provincias
pertinentes, secundum normas statutorum regionalium et leges nationales.
Articulus XCVIII: Propositio referendum valorem habet si participatio suffragantium dimidiam
partem civium suffragium ferentium excedit.
Articulus XCIX: Quaesita ad referendum proponenda clare ac simpliciter formanda sunt, ita ut
cives directe affirmativam aut negativam responsionem praebere possint.
Articulus C: Lex specialis referendum electorali regit et praecepta statuit de tempore, loco, ac
modo suffragandi.


  Стаття 1.  Київська Русь - правова, унітарна, демократична та незалежна держава.
  Sectio V
Стаття 2. Назви Кꙑѥвська Русь, Сполученого Королівства Кꙑѥвська Русь та Київська Русь мають однакову юридичну силу.
  De Parlamento Supremo Regni Kyievska Rus
Усі імена різними мовами, проголошені в цій конституції, мають юридичну силу в межах штату.
Стаття 3. Київська Русь - це Сполучене Королівство.
Держава складається з дев’яти регіонів з однаковим рівнем автономії.
Стаття 4. Життя, освіта, честь і безпека людини захищені найвищою цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і  спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 5. Король є главою держави і є гарантом безпеки кожного з жителів Київської Русі. Його повноваження закріплені цією конституцією та правилами монархії.
Президент нації також несе відповідальність за безпеку жителів та повагу до законів Київської Русі. Його повноваження закріплені цією  конституцією та Виконавчим регламентом.
Стаття 6. Буде гарантовано розподіл влади та автономію.
Держава Київська Русь поділяється на 4 держави:
Монархіст: на чолі з королем; Виконавчий орган: очолюють шість прем’єр -міністрів країни; Законодавчий: Він керується Верховним парламентом  Київської Русі і, у свою чергу, поділяється на 9 регіональних парламентів та судовий: управляється Конституційним Судом.
Держава визнає самоврядування. Кожна з дев’яти республік країни має самоврядування на чолі з прем’єр-міністром регіону, який у свою чергу гарантує їх автономію.
Стаття 7. Центральною та офіційною мовою є українська.
Офіційними мовами регіону є: російська, чеська, польська, білоруська, молдавська, татарська, балто слов'янська, Морол, Вулкліна і Трігедасленг.
Стаття 8. Конституція має максимальну юридичну силу.
Кожна держава, як і будь -яка організація та окрема особа, зобов’язана поважати та поважати її. Ніхто більше, ніж конституція, і всі жителі  Київської Русі зобов’язані її дотримуватися. Конституція ніколи не закінчується. Тільки Верховний парламент може призупинити деякі статті за попереднім схваленням короля та Ради міністрів.
Стаття 9. Держава сприяє консолідації та розвитку нації Київської Русі, її історичної свідомості, традицій та культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної ідентичності всіх корінних народів та національних меншин Київської Русі.
Стаття 10. Усі люди рівні перед законом і суспільством.
Гарантується рівність між чоловіками та жінками, а також рівність між етнічними групами.
Ніхто не вищий за закон, і кожен зобов'язаний виконувати те, що він диктує.
Стаття 11. Жодна ідеологія не може бути визнана державою як обов'язкова.
Держава - світська.
Стаття 12. Гарантується свобода віросповідання.
Усі люди мають право належати до улюбленої релігії, завжди з дотриманням законів.
Держава має право заборонити певні культи, якщо вони порушують такі критерії:
1) Це загрожує стабільності нації,
2) насильницькі права громадян Київської Русі,
3) В основі лежить насильство,
4) Вони становлять загрозу для суверенітету нації.
Стаття 13. Захист суверенітету та територіальної цілісності Київської Русі, гарантування її економічної та інформаційної безпеки є  найважливішими функціями держави.
Держава зобов’язана надавати всі основні послуги населенню на рівних засадах.
Стаття 14. Гарантується приватна власність та індивідуальні права кожної особи.
Допускається також незалежність компаній та їх вільне управління, завжди відповідно до законодавства Київської Русі.
Уряд є гарантом захисту вільного підприємництва та вільного ринку. Усі люди мають право виробляти без заборон більше, ніж проголошено цією конституцією та законами.
Стаття 15. Охорона Київської Русі, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності покладаються на Збройні Сили Київської  Русі.
Стаття 16. Ніхто не може використовувати Збройні Сили Київської Русі та інші військові формування для обмеження прав і свобод громадян або  повалення конституційного ладу, усунення влади чи перешкоджання їх діяльності.
Стаття 17. Екстремістські ідеології повністю заборонені, оскільки вони становлять загрозу для громадян та їх вільного розвитку.
Комунізм, націонал -соціалізм, фашизм та інші екстремістські ідеології заборонені, держава зобов’язана захищати населення від будь -якого нападу цих ідеологій.
Стаття 18. Правовий порядок Київської Русі базується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законом.
Стаття 19. Національними символами Київської Русі є: прапор, девіз, герб, гімн та національна тварина.
Національні символи можуть бути змінені королем або Верховним парламентом, якщо вони не змінюють їх центральної сутності.
Стаття 20. Центральною столицею Кꙑѥвьска Русі є Київ.
Регіональними столицями є: Прага, Варшава, Харків, Мінськ, Рига, Кишинів, Шакрастев, Поліція i Саркунд.
Стаття 21. Король є представником держави разом із Президентом за кордоном.
Усі відповідні рішення на міжнародній арені будуть прийматися спільно.
Стаття 22. Є лише одне громадянство Київської Русі.
Держава дозволяє мати багато громадянства.
Регіони Київської Русі мають право складати власні регіональні документи, що посвідчують особу.
Стаття 23. Держава є гарантом охорони ґрунту та природних ресурсів.
Держава зобов’язана створювати програми захисту природи нації так само, як вона зобов’язана вимагати збереження флори і фауни.
Стаття 24. На території Київської Русі забороняється формувати, розпалювати та брати участь у збройних формуваннях поза межами офіційних  збройних сил Київської Русі.
Стаття 25. Київська Русь гарантує справедливість.
Усі громадяни мають право на рівну справедливість. Думки суддів повинні ґрунтуватися на рівності, законі та об’єктивності.
Усі люди мають повне право оскаржити вироки, оголошені суддями.
Конституційний суд може скасувати будь -який вирок, а також призначити новий судовий розгляд.
Стаття 26. Закони Київської Русі - це насамперед національний рівень.
Жодного закону про конституцію Київської Русі на національній території немає.
Стаття 27. Кожен іноземний громадянин, який перебуває на території Київської Русі, зобов’язаний дотримуватись зазначених у ній правил.
Будь -який іноземець, який скоїть злочин на території Київської Русі, буде судитися на підставі національного законодавства та міжнародних  стандартів.
  Київська Русь гарантує екстрадицію.


  Розділ II
  Articulus CI: Parlamentum Supremum Regni Kyievska Rus est maximum organum
  ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
  legislativum, quod ex 675 deputatis componitur, directe a populo electis.
Articulus CII: Deputati Parlamenti Supremi eliguntur per comitia generalia, aequalia, directa et
secreta, secundum legem electoralem.
Articulus CIII: Terminus muneris deputatorum Parlamenti Supremi est quinque annorum, nisi
comitia anticipata convocentur.
Articulus CIV: Omnis civis regni Kyievska Rus, qui annum duodevicesimum implevit et omnes
aliae condiciones legibus statutae impleverit, eligibilis est ut deputatus Parlamenti
Articulus CV: Parlamentum Supremum leges ferre potest, leges existentes emendare aut
abrogare, et alias functiones legibus statutis exercere.
Articulus CVI: Parlamentum Supremum auctoritatem habet ad approbandum budget nationale
et ad pecuniae publicae allocationem regulandam.
Articulus CVII: Parlamentum Supremum potest fidem vel infidelitatem Primi Ministri declarare
per suffragium majoritatis.
Articulus CVIII: Parlamentum Supremum potest quaestiones de bello et pace decernere, salva
approbatione regis et Consilii Dominorum.
Articulus CIX: Tractatus internationales necessarii sunt approbatione Parlamenti Supremi ut
vim legalem habeant in regno.
Articulus CX: Parlamentum Supremum auctoritatem habet ad creandum vel dissolvendum
ministeria regni, secundum legem.
Articulus CXI: Parlamentum Supremum habet Praesidem et Vicepraesides, qui a deputatis inter
se eliguntur per suffragium secretum.
Articulus CXII: Parlamentum Supremum in sessionibus ordinariis semel in mense congregatur,
cum facultate sessionum extraordinariarum convocandarum.
Articulus CXIII: Quorum ad sessionem validam Parlamenti Supremi est praesentia saltem
dimidiae partis deputatorum.
Articulus CXIV: Decisiones Parlamenti Supremi fiunt per suffragium maioritatis simplicis, nisi
Constitutione aliter dispositum sit.
Articulus CXV: Deputati Parlamenti Supremi immunitate parlamentaria gaudent, nisi crimine
gravi accusentur.
Articulus CXVI: Deputatus Parlamenti Supremi ius habet ad liberam opinionem exprimendam
et suffragium ferendum sine metu persecutionis.
Articulus CXVII: Deputatus Parlamenti Supremi non potest simul aliud officium publicum
gerere, nisi Constitutione permissum.
Articulus CXVIII: Parlamentum Supremum obligatur ad relationes cooperativas cum Consilio
Dominorum et Rege servandas.
Articulus CXIX: Rex potest leges a Parlamento Supremi probatas vetare, nisi superatur per
suffragium maioritatis duarum partium deputatorum.
Articulus CXX: Parlamentum Supremum potest Commissiones Speciales instituere ad
investigandas quaestiones publicas magnae momenti.
Articulus CXXI: Parlamentum Supremum Regni Kyievska Rus exercet potestates sequentes:
1. Leges ferre et emendare.
2. Budget nationale approbare et exsecutionem eius supervisere.
3. Foedera et pacta internationalia ratificare.
4. Mutuationes Constitutionis approbare secundum processum statutum.
5. Primum Ministrum nominare et eius fiduciam declarare.
6. Membra Concilii Ministrorum nominare aut removere.
7. Tributorum, vectigalium et redituum publicorum rationes statuere.
8. Comitia generalia, referenda et sessiones extraordinarias convocare.
9. Quaestiones de bello et pace decernere.
10. Leges regionales et autonomias probare vel rescindere si Constitutioni adversantur.
11. Investigationes parlamentarias instituere.
12. Propositas leges ad utilitatem generalem publicam examinare.
13. Systema iustitiae administrativum creare et regulare.
14. Res de curatione sociali et bonis publicis moderari.
15. Politicam externam et internam regni moderari.
16. Poenam publicam definire vel mitigare.
17. Crimina regalia et politica investigare per Commissiones Speciales.
18. Consilium Dominorum convocare pro quaestionibus magnae momenti.
19. Quaestiones de territorio vel autonomia regionum per referendum decernere.
20. Communicationes cum ecclesia et aliis communitatibus religiosis regulare.
Articulus CXXII: Deputati Parlamenti Supremi ius habent suffragium ferendi in omnibus
quaestionibus disceptandis, quod exercetur personaliter et sine ullo mandato imperativo.
Articulus CXXIII: Praeses Parlamenti Supremi exercet potestates sequentes:
1. Sessiones Parlamenti convocat et moderatur.
2. Ordinem diei determinat et disputationes dirigit.
3. Documenta officialia Parlamenti subsignat.
4. Acta legislativa pro promulgatione Regi vel Primo Ministro transmittit.
5. Rationes de exsecutione budgeti recipit et examinat.
6. Commissiones Speciales constituit et inspectat.
7. Interpellationes et quaestiones deputatorum officialiter recipit.
8. Rapports de activitate Parlamenti periodice publicat.
Articulus CXXIV: Unitas monetaria regni Kyievska Rus est Grivna, cuius usus exclusivus in
omnibus transactionibus officialibus et publicis est.
Articulus CXXV: Parlamentum Supremum tenetur officia sequentes exsequi:
1. Leges ad bonum commune creare.
2. Iura et libertates civium tueri.
3. Rectitudinem in omnibus deliberationibus servare.
4. Fidem publicam in rationibus fiscalibus conservare.
5. Obligationes internationales regni observare.
Articulus CXXVI: Ius ad iniciativam legislativam habent:
1. Deputati Parlamenti Supremi.
2. Rex Regni Kyievska Rus.
3. Primus Minister et Consilium Ministrorum.
4. Ecclesia Catholica in rebus moralibus et religiosis.
5. Decem milia civium per propositionem publicam.
Articulus CXXVII: Promulgatio Legum et Processus:
1. Leges a Parlamento approbatae Praesidi Parlamenti traduntur ad subsignationem.
2. Praeses Parlamenti legem subsignat et Regi ad promulgationem mittit.
3. Rex legem intra 15 dies promulgare debet. Si veto exercetur, lex ad Parlamentum
remittitur pro reconsideratione.
4. In casu suffragii duarum partium maioritatis, lex validitatem obtinet etiam sine
approbatione Regia.


  Стаття 28. Усі люди є вільними та рівними у своїй гідності та правах. Права і свобода людини є невідчужуваними та непорушними.
  Sectio VI
  Стаття 29. Права і свобода людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
  De Parlamentis Regionalibus
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 30. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Стаття 31. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Стаття 32 Кожна людина має невід'ємне право на життя.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Стаття 33. Кожен має право на повагу до його гідності.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Стаття 28. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Стаття 34. Кожному гарантується недоторканність житла.
Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні  злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Стаття 35. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені  лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо  іншими способами одержати інформацію неможливо.
Стаття 36. Ніхто не може втручатися в його особисте та сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією Київської Русі.
Стаття 37. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою  запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню  інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 38. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Церква і релігійні організації в Кꙑ́ѥвьска Русьі відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.
Ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У  разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене  альтернативною (невійськовою) службою.
Стаття 39. Громадяни Кꙑѥвьска Русьи мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Стаття 40. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всекꙑѥвьска pусьом та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Стаття 41. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Стаття 42. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Стаття 43. Кожен має право на вільний шлюб.
Одностатеві шлюби захищені законом.
Стаття 44. Нікого не можна примусити одружуватися силою або розлучатися.
Стаття 45. Розлучення є законним.
Стаття 46. Інший момент стосовно особи стосуватиметься розгляду владою, завжди стосовно закону.
Стаття 47. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.
Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Стаття 48. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Стаття 49. Шлюб ґрунтується на вільній згоді людей. Держава гарантує шлюб усіх персонажів між людьми. Жодній особі заборонено вступати в  законний шлюб.
Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Дорослі діти несуть відповідальність за догляд за батьками -інвалідами.
Cтаття 50. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.
Стаття 51. Кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Стаття 52.Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і  комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Стаття 53. Регіони мають повне право здійснювати освіту своїми мовами та національною мовою.
Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.
Стаття 55. Культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів щодо повернення  Київській Русі культурних цінностей людей за її межами.
Стаття 56. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Стаття 57. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Стаття 58. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Стаття 59. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Стаття 60. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 61. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Стаття 62. Кожен зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів Київської Русі, не порушувати прав і свобод, честі та гідності інших.
Незнання закону не звільняє від юридичної відповідальності.


  Розділ III
  Articulus CXXVIII: Parlamenta regionalia sunt corpora legislativa quae in singulis regionibus
  ВИБОРИ РЕФЕРЕНДУМ
  regni Kyievska Rus constituuntur ad res locales regendas et leges regionales condendas.
Articulus CXXIX: Parlamenta regionalia ex legatis a civibus regionis directe electis
constituuntur. Modus electionis et compositio a lege regionis determinatur.
Articulus CXXX: Parlamenta regionalia ius habent ad leges locales condendas, dummodo non
sint contrariae Constitutioni regni aut legibus nationalibus.
Articulus CXXXI: Parlamenta regionalia responsibilia sunt pro approbatione budgetorum
regionalium et distributione facultatum ad res publicas locales.
Articulus CXXXII: Parlamenta regionalia ius habent ad cooperandum inter se ad res communes
regionum tractandas et agenda communia perficienda.
Articulus CXXXIII: Praeses parlamenti regionalis eligitur a legatis eiusdem parlamenti et
repraesentat regionem in negotiis nationalibus.
Articulus CXXXIV: Parlamenta regionalia potestatem habent ad referendum regionalia
convocanda de quaestionibus quae ad rem publicam localem pertinent.
Articulus CXXXV: Decisiones parlamentorum regionalium executionem habent intra fines
regionis, dummodo non adversentur legibus nationalibus vel Constitutioni.
Articulus CXXXVI: Relationes inter parlamenta regionalia et Parlamentum Supremum
Kyievskae Rus reguntur principiis subsidiarietatis et autonomiae regionalis.
Articulus CXXXVII: Parlamenta regionalia ius habent ad consulendum Ecclesiae Catholicae
super quaestionibus moralibus et socialibus quae ad regionem spectant.
Articulus CXXXVIII: Parlamenta regionalia sessiones suas publicas habent, nisi res
extraordinariae secretum requirant, quod a duabus partibus tertiis legatorum approbandum est.
Articulus CXXXIX: Omnia attributa et responsabilitates parlamentorum regionalium in lege de
parlamentis regionalibus continebuntur.


  Стаття 63. Воля народу здійснюється шляхом виборів, референдумів та інших форм прямої демократії.
  Sectio VII
  Стаття 64 Громадяни Київської Русі, які на день її святкування досягли вісімнадцяти років, мають право голосу на виборах та референдумах.
  De Camera Dominorum (Senatores)
Громадяни, визнані судом недієздатними, не мають права голосу.
Стаття 65. Вибори для органів державної влади та органів місцевого самоврядування будуть вільними і проводитимуться шляхом загального, рівного  і прямого виборчого права таємним голосуванням.
Виборцям гарантується вільна воля.
Стаття 66. Референдум на всій території Київської Русі призначає Верховний парламент Київської Русі або Президент.
Стаття 67. Питання про зміну території Київської Русі вирішуються виключно шляхом референдуму на всій території Київської Русі.


  Розділ IV
  Articulus CXL: Camera Dominorum (Senatores) est camera superior regni Kyievskae Rus, quae
  ВЕРХОВНИЙ ПАРЛАМЕНТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  ex ducentis dominis constat, qui a rege electi sunt et a Parlamento Supremum probati.
Articulus CXLII: Senatores non habent terminum mandati; eorum mandatum solum finitur per
decisionem regis.
Articulus CXLIII: Camera Dominorum praesidetur a Praeside, qui a Senatoribus electus est, et
a Consilio Praesidis, quod ex summis Senatoribus consistit.
Articulus CXLIV: Senatores agunt ut repraesentantes idearum populi et regis, ac munus habent
amplificandi et moderandi leges ex lege regni Kyievskae Rus propositas.
Articulus CXLV: Camera Dominorum ius habet leges propositas a Parlamento Supremum
emendandi, nec non novas leges ferendi in rebus ad regnum Kyievska Rus pertinentes.
Articulus CXLVI: Camera Dominorum ius habet ad res publicas fundamentales, sive nationales
sive locales, examinandas et iudicandas, et potestatem ad referendum convocandum in
quaestionibus nationalibus exercet.
Articulus CXLVII: Domus Domini potestatem moralem in regione gerit et e clero constitui
potest.
Articulus CXLVIII: Camera Dominorum ius habet ad proposita et consilia regis examine et
deliberationem subicere, antequam in leges fiant.
Articulus CXLIX: Camera Dominorum responsabile est pro tutela iurium fundamentorum et
aequitate legum, ut leges non solum sint utilissimae, sed etiam iustae.
Articulus CL: Camera Dominorum possidet ius ad audientias publicas in variis rebus, ut civibus
et institutis facultas habeatur ad suas petitiones et consilia ferenda.
Articulus CLI: Camera Dominorum ius habet ad deliberationes secretae de quaestionibus
politicarum et militarum agendis, quando res securitatis regni postulant.
Articulus CLII: Senatores et Camera Dominorum in suae actionis libertate sunt, et in
deliberationibus suis non subicuntur censurae externa vel internae, nisi in casibus Constitutionis
violatae.
Articulus CLIII: Camera Dominorum possidet facultatem aequilibrandi ac moderandi potentias
inter regem et Parliamentum Supremum, ut servetur stabilitas et integritas regni Kyievska Rus.
Articulus CLIV: Camera Dominorum in consiliis de pace, bello et foederibus internationalibus
consultari potest, et eorum consilia habent auctoritatem in his rebus.


  Стаття 68. Верховний парламент є вищим законодавчим органом країни.
  Sectio VIII
  Його функція - охорона держави та правопорядку за допомогою правових механізмів та повноважень, які їй надає ця Конституція та Регламент  Верховного Парламенту.
  De Primo Ministro Kyievskae Rus
Стаття 69. Верховний парламент складається з 675 демократично обраних депутатів Київської Русі.
Кожен регіон обирає 75 депутатів, які будуть членами Верховного парламенту кожні 5 років шляхом вільних виборів.
Депутати обираються індивідуально.
Стаття 70. Вибори депутатів Верховного Парламенту.
1) Депутати балотуються самостійно або з політичною партією окремо.
2) Депутати представлятимуть свій регіон, тому вони мають бути резидентами та мати регіональний паспорт регіону.
3) Вони обираються індивідуально. Кожен регіон обиратиме 75 депутатів, які представлятимуть його протягом 5 років.
4) Депутати Верховного Парламенту зобов'язані поважати Регламент Верховного Парламенту.
Стаття 71. Народні депутати Кꙑѥвьска Русь не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Стаття 72. Повноваження Верховного Парламенту.
1) Зміни до Конституції відповідно до положень цієї Конституції, постанов Верховного парламенту, правил Монархії та правил Ради міністрів та виконавчої влади,
2) Прийняття законів на національному рівні,
3) провести референдум у Київській Русі на підставі положень цієї конституції,
4) усунути Прем’єр -міністра будь -якої республіки за будь -який злочин, вчинений у цій Конституції,
5) Оголошення різних типів держав на основі закону громадського порядку,
6) Покласти край парламентам будь -якої з республік, що входять до складу Київської Русі, за злочини, проголошені в цій Конституції та  Регламенті регіональних парламентів, і негайно призначити вибори,
7) Підготувати річний та трирічний бюджет,
8) Для обрання кабінету керівника Верховного парламенту
9) Згода на затвердження Генерального прокурора кожного регіону,
10) обирає половину членів Конституційного суду,
11) одноголосно вимагати відставки короля за зраду,
12) усунути президента Київської Русі з причин, викладених у цій конституції,
13) присягаючи Президенту Київської Русі,
14) Розгляд та прийняття рішень щодо затвердження Програми діяльності Ради Міністрів,
15) Схвалення Міністра оборони РФ, Міністра закордонних справ, Президента Державного комітету радіомовлення та телебачення та Президента Фонду державного майна, звільнення вищезазначених осіб, вирішення питання про відставку членів Кабінету Міністрів з Україна,
16) Затвердження рішень про надання позик та економічної допомоги Київській Русі іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про отримання Київською Руссю позик від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій, не передбачених у бюджеті київські руси,  контроль за їх використанням,
17) Прийняття Регламенту Верховного Парламенту,
18) Встановлення національних символів, за винятком тих, що стосуються монархії,
19) Затвердження рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил Київської Русі до іншої держави або про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію Русі Києва,
20) Скликати вибори до Верховного Парламенту.
Стаття 73. Кожен депутат має право на один голос, і його голос не може бути зупинений іншим депутатом.
Стаття 74. Верховний Парламент обирає свого Президента, Віце -президента та Раду директорів строком на 2 роки.
Голова Верховного парламенту:
1) Він головує у Верховному парламенті,
2) Організовувати роботу парламенту та координувати діяльність його органів,
3) Підписуйте протоколи, закони або зміни, затверджені Верховним Парламентом,
4) представляє парламент перед іншими органами країни,
5) Він відповідає за відкриття, призупинення та закриття сесій Верховного Парламенту,
6) припинити роботу депутатів відповідно до Регламенту Верховного Парламенту,
7) скликати сесії,
8) Присягає Президенту в представництві та затвердженні Верховного Парламенту.
Президент Верховного Парламенту здійснює свої повноваження на підставі цієї Конституції та Регламенту Верховного Парламенту.
Стаття 75. Грошовою одиницею Київської Русі є гривня.
Забезпечення стабільності валюти є основною функцією державного центрального банку, Національного банку Київської Русі.
Стаття 76. Уповноважений Верховного Парламенту з прав людини здійснює парламентський контроль за дотриманням конституційних прав та свобод  людини та громадянина.
Стаття 77. Обов’язки Верховного Парламенту:
а) гарантувати єдність нації,
б) поважати конституцію та закони,
в) повага до громадянства,
г) поважати Батьківщину у всій її діяльності,
д) поважати свободу громадян та їхні права.
Інші зобов’язання закріплені Регламентом Верховного Парламенту.
Будь -який член, який порушує ці зобов’язання, може бути усунений з посади більшістю голосів.
Стаття 78. Верховний парламент Київської Русі приймає закони, постанови та інші акти більшістю від свого конституційного складу.
Стаття 79. Закони Київської Русі виключно визначають:
1) права та свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина,
2) Громадянство, правосуб'єктність громадян, стан іноземців та осіб без громадянства,
3) Права корінного населення та національних меншин,
4) Порядок використання регіональних мов,
5) Принципи використання природних ресурсів, виключної економічної зони (морської), континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергетичних, транспортних та комунікаційних систем,
6) Основні поняття соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення; принципи регулювання праці та зайнятості, шлюбу, сім’ї, захисту дітей, материнства, батьківства; виховання, освіта, культура та здоров'я; екологічна безпека,
7) Режим правового майна,
8) Правові принципи та гарантії підприємництва; правила конкуренції та антимонопольні положення, а також захист вільного ринку,
9) Принципи зовнішніх відносин, зовнішньоекономічної діяльності, звичаї,
10) Принципи регулювання демографічних та міграційних процесів,
11) Принципи формування та діяльності політичних партій, інших об’єднань громадян, засобів масової інформації;
12) Організація та діяльність органів виконавчої влади, основи громадської функції, організація державної статистики та інформаційних технологій;
13) Територіальна організація Київської Русі,
14) Судова система, судові процеси, статус суддів; принципи судової експертизи; організація та діяльність прокуратури, нотаріуса, слідчих органів, органів та установ щодо виконання вироків; порядок виконання судових рішень; принципи організації та рекламної діяльності,
15) Принципи регіонального самоврядування,
16) Стан столиці Київської Русі; особливий статус інших міст,
17) Основні поняття національної безпеки, організації Збройних Сил Київської Русі та гарантування громадського порядку,
18) Правовий режим державного кордону,
19) Правовий режим воєнного стану та надзвичайного стану, екологічні надзвичайні зони;
20) Організація та порядок проведення виборів та референдумів,
21) Організація та порядок діяльності Верховного Парламенту України,
22) Принципи цивільно -правової відповідальності; факти, які є злочинами, адміністративними чи дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Стаття 80. Право законодавчої ініціативи Верховного Парламенту більшістю голосів належить королю, Президенту, депутатам та Раді міністрів.
Стаття 81. Закон підписується Президентом Верховного Парламенту Київської Русі та негайно надсилається Президенту Київської Русі
Протягом п’ятнадцяти днів після одержання закону Президент разом з Радою Міністрів підпише його, погодиться з його впровадженням та офіційно оприлюднить його або поверне закон із вмотивованими пропозиціями та сформульований до Верховного Парламенту для його повторного розгляду.
Якщо президент не поверне закон на повторний розгляд у встановлений строк, закон вважатиметься затвердженим президентом і буде офіційно  підписаний та оприлюднений.
Якщо під час повторного розгляду закон знову буде затверджений Верховним парламентом щонайменше у двох третинах його конституційного складу, президент зобов'язаний підписати та офіційно оприлюднити його протягом десяти днів. Якщо Президент не підписав такий закон, він буде негайно оприлюднений Головою парламенту та опублікований під його підписом.


  Розділ V
  Articulus CLV: Primus Minister regni Kyievskae Rus est caput exsecutivum, qui ab Parlamento
  РЕГІОНАЛЬНІ ПАРЛАМЕНТИ
  Supremo electus est.
Articulus CLVI: Primus Minister regni est responsalis pro administratione totius imperii et
implementatione legum promulgatarum.
Articulus CLVII: Primus Minister potest nominare ministros, qui eam exsecutivam auctoritatem
exerceant, et eos revocare ex officio.
Articulus CLVIII: Primus Minister debet suorum actuum rationem reddere ante Parliamentum
Supremum et responsibilitatem praecepta legis observandi.
Articulus CLIX: Primus Minister possidet ius ut consulatur a rege in rebus politicis,
oeconomicis et nationalibus.
Articulus CLX: Primus Minister facultatem habet ut subveniat et gubernet consilia oeconomica,
publica et socialia, ut res publicae prosperitas augeatur.
Articulus CLXI: Primus Minister regni habet imperium super Ministerium Externorum et
Ministerium Defensionis, et operatur in consiliis cum regia potestate.
Articulus CLXII: Primus Minister habet ius proponerem leges in Parlamento Supremum et
debet curare ut illas leges exsecutionem accipiant.
Articulus CLXIII: Primus Minister est responsalis pro compositione et executione budgeti
nationalis et distribuitio fiscalium rerum publicarum.
Articulus CLXIV: Primus Minister habet ius exercere potestatem imperii in tempore belli, ut
agatur per Consilium Securitatis Publicae.
Articulus CLXV: Primus Minister regni potest proponere et supervisere nova consilia politica et
oeconomica ad optimam rempublicam Kyievskae Rus gubernandam.
Articulus CLXVI: Primus Minister regni Kyievskae Rus responsabile est de coordinando omnia
ministeria, agendo ut omnia simul pro bono civium consilium capiantur.
Articulus CLXVII: Primus Minister debet consilium suum coram regis consilio ferre,
praesertim in rebus imperii et militari.
Articulus CLXVIII: Primus Minister non potest suffragium pro se ipso ferre in Parlamento
Supremum, sed potest provocare suorum consiliorum.
Articulus CLXIX: Primus Minister in functione sua, debet operari pro unitate et integritate
regni, interius et externum.
Articulus CLXX: Primus Minister possidet auctoritatem dimissionis ministrorum qui non
exsecuti sunt mandata regni.
Articulus CLXXI: Primus Minister est responsalis pro creandis et administrandis consiliis in re
securitatis publica et pro regendis copiis militaribus.
Articulus CLXXII: Primus Minister potest convocare sessiones extraordinarias Parlamentum
Supremum pro urgentiis aut rebus nationalibus.
Articulus CLXXIII: Primus Minister in rebus nationalibus actus semper consulit cum regno et
cum Consilio Ministrorum.
Articulus CLXXIV: Primus Minister regni potest institueret consilia de negotiationibus
internationalibus et praecepta diplomatica regni.
Articulus CLXXV: Primus Minister regni debet curare ut omnia ministeria regni fidem
publicam observent.
Articulus CLXXVI: Primus Minister regni habet potestatem consulendi regem super agendis
iuridicis et interregni leges.
Articulus CLXXVII: Primus Minister regni possidet ius ad defensionem publicam et civilem
institutionem in statu urgenti aut bello.
Articulus CLXXVIII: Primus Minister regni debet praebere Parliamentum Supremum de rebus
oeconomicis, socialibus et politicos postquam consilia cum Consilio Ministrorum sunt approbata.
Articulus CLXXIX: Primus Minister potest requirere et accipere consilium in re civilibus et
administratione publicarum.
Articulus CLXXX: Primus Minister regni Kyievskae Rus potest facultatem obtinere ad exercitia
iuridica per ministros, sed superiorem iudicium parlamentum semper consulitur.
Articulus CLXXXI: Primus Minister regni possidet potestatem super disciplinam et ordinem
inter ministrorum officia ac actus publicos.
Articulus CLXXXII: Primus Minister ius habet ut sua consilia publice explicet, atque ut
responsum a populo accipiat.
Articulus CLXXXIII: Primus Minister possidet ius ad consilia fiscalia et oeconomica,
intercedendo in rebus publicis.
Articulus CLXXXIV: Primus Minister debet operari cum aliis nationibus ut res externae
prosperae sint pro regno.
Articulus CLXXXV: Primus Minister potest consilia nova proponere pro futura reformatione in
rebus civitatis.
Articulus CLXXXVI: Primus Minister habet ius ordinandi administrationes publicas ad optimas
condiciones oeconomicas.
Articulus CLXXXVI: Primus Minister habet ius ordinandi administrationes publicas ad optimas
condiciones oeconomicas.
Articulus CLXXXVIII: Primus Minister regni est officium dirigere et regere ordinationes
rerum publicarum.
Articulus CLXXXIX: Primus Minister regni possidet auctoritatem ordinandi et impletionis
legum ac praecepta iuridica.


  Стаття 82. Регіональні парламенти є законодавчими органами кожного з шести регіонів, що входять до Кꙑѥвська Русь.
  Sectio IX
  Парламентами є: Верховна Рада України, Національні збори Білорусі, Парламент Чехословаччини, Парламент Польщі, Регіональний парламент Молдови,  Унітарний парламент Балтії, Парламент Азгедалу, Парламент Бардолана i Парламент Трікрув.
  De Consilio Ministrorum
Стаття 83. Регіональні парламенти мають юрисдикцію в регіоні, якому вони відповідають.
Закони на національному рівні приймає Верховний парламент Київської Русі.
Стаття 84. Регіональні парламенти складаються з 250 депутатів.
Депутати обираються строком на п'ять років.
Повноваження регіональних парламентів попереднього скликання закінчуються з моменту відкриття першої сесії вищих парламентів нового скликання.
Стаття 85. Верховний парламент може анулювати повноваження регіональних парламентів, якщо вони не виконують будь -який мандат положень  регіональних парламентів або цієї конституції.
Стаття 86. Депутатом регіональних парламентів може бути громадянин області, який має право голосу, на день виборів досяг 18 років і прожив у  регіоні не менше п’яти років.
Громадянин, який має судимість за умисний злочин, не може бути обраний депутатом, якщо ця судимість не була погашена та скасована у  встановленому законом порядку.
Стаття 87. Депутат парламентів має всі права, які гарантують його активну участь у діяльності парламенту та його органів, виконує його доручення.
Депутат зобов’язаний брати участь у роботі парламенту та його органів, дотримуватися конституції Київської Русі та обласної конституції, а  також інших нормативних актів.
Повноваження депутата парламенту припиняються одночасно з припиненням повноважень парламенту.
Повноваження депутата парламенту достроково припиняються у порядку та випадках, передбачених законами Київської Русі та законами області.
Стаття 88. Діяльність парламентів здійснюється на сесіях і складається з пленарних засідань парламентів та сесій їх органів.
Парламент збирається на першу сесію не пізніше тридцятого дня після обрання принаймні двох третини від встановленої кількості депутатів.
Стаття 89. Повноваженнями регіональних парламентів є:
1) Затвердити конституцію краю відповідно до законів Київської Русі,
  2) Затвердити регіональні закони,
3) Визначення порядку організації та діяльності, повноважень органів влади області в межах повноважень, делегованих законами Київської Русі,
4) Призначити вибори до регіонального парламенту,
5) Участь у формуванні органу суддів та
народні засідателі відповідно до законів Київської Русі,
6) Виберіть прем’єр -міністра регіону,
7) Виберіть раду директорів обласного парламенту та визначте її функції,
8) Управління активами, що належать регіону,
9) Готує та виконує бюджет регіону, затверджений Верховним Парламентом,
10) Просить відсторонити свого прем'єр -міністра від Верховного парламенту або короля, як це встановлено законом та положеннями регіональних  парламентів
11) Оголошує символи та спільну офіційну мову регіону,
12) Участь у національних програмах,
13) Затверджує регламент парламенту регіону,
14) Звернення до Конституційного суду Київської Русі або до короля,
15) Призначати регіональні референдуми відповідно до законодавства Київської Русі.
Стаття 90. Регіональні закони визначають:
1) Методи безпеки в регіоні відповідно до законів Київської Русі,
2) регіональні символи та мова регіону,
3) Офіційні документи регіону,
4) Міжрегіональні позики або з центральним урядом,
5) Екологічні закони та збереження місця,
  6) Демографічна політика відповідно до законодавства Київської Русі,
7) Скласти бюджет,
8) Відносини між регіонами.
Визначення, не встановлені цим законом, можуть бути вимагані регіональним парламентом або прем'єр -міністром регіону до короля.


  Розділ VI
  Articulus CXC: Consilium Ministrorum regni Kyievskae Rus est corpus consiliativum, quod
  ГОЛОВА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  consilia in rebus gubernationis et administrationis publicae regni ministris praebet.
Articulus CXCI: Consilium Ministrorum praesidetur a Primo Ministra et constat ex omnibus
ministris regni.
Articulus CXCII: Consilium Ministrorum potest deliberare et proponere leges, ordinationes et
consilia ad Parliamentum Supremum pro approbatione.
Articulus CXCIII: Consilium Ministrorum est responsabile pro coordinatione inter ministeria,
et pro efficaci implementatione politicarum publicarum.
Articulus CXCIV: Consilium Ministrorum potest convocari ad tractandum de rebus urgentiis,
reformationibus vel disceptationibus gubernationis.
Articulus CXCV: Decisiones Consilii Ministrorum sunt auctoritate obligatoria in ministeriis,
nisi aliud statuatur a Parlamento Supremum.
Articulus CXCVI: Consilium Ministrorum operatur in concordia cum Primo Ministro et cum
suffragio regis, quando necessarium est.
Articulus CXCVII: Consilium Ministrorum potest formare subcommissia specialia ad
tractandum de reformationibus aut regulis specificis in variis regionibus regni.
Articulus CXCVIII: Consilium Ministrorum habet officium auxilium Primo Ministra in
consiliis gubernativis, in rebus oeconomicis et externis.
Articulus CXCIX: Omnia quae ad Consilium Ministrorum pertinent, legibus specialibus
definitur, et propriam legem separatum requirunt


  Стаття 91. Президент Київської Русі є головною державою і виступає проти її назви.
  Sectio X
  Президент Київської Русі є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності Київської Русі, дотримання законів Київської Русі, прав  та вільних осіб та громадян.
  De Rege
Стаття 92. Президент діє від імені короля для представництва народу.
Стаття 93. Президент Київської Русі обирається радою міністрів і затверджується Верховним парламентом, який представляє інтереси народу Київської Русі.
Стаття 94. Президент Київської Русі не може мати іншого представницького мандата, займати посаду в органах державної влади чи об'єднаннях  громадян, а також брати участь у іншій оплачуваній чи підприємницькій діяльності або бути членом керівного органу чи наглядової ради прибуткове  підприємство.
Президентом Київської Русі може бути обраний кожен, кому виповнилося 21 рік.
Термін президентства - два роки з правом безстрокового переобрання.
Стаття 95. Президент Київської Русі є одним з дев'яти міністрів регіонів. Він буде працювати прем’єр -міністром регіону та президентом країни.
Президент повинен проконсультуватися з радою міністрів перед прийняттям будь -якої резолюції, підписанням будь -якої національної чи  міжнародної угоди та підписанням затвердження законів. Рада міністрів схвалить простою більшістю виконання таких угод чи постанов.
Стаття 96. Президент представляє виконавчу владу перед іншими повноваженнями.
Президент діє під наглядом короля.
Стаття 97. Президент присягає президентом вищого парламенту та королем.
Стаття 98. Повноваження Президента можуть бути скасовані Королем або Верховним Парламентом більшістю голосів на вимогу Ради Міністрів.
Стаття 99. Президент матиме однакову кількість голосів у Раді міністрів без переваги.
Стаття 100. Президент Київської Русі:
1) Гарантує незалежність держави, національну безпеку та правонаступництво держави,
2) Представляє виконавчу владу та державу Київська Русь,
3) Ухвалює рішення про визнання іноземних держав спільно з королем, останній має остаточне рішення,
4) Призначає та звільняє керівників дипломатичних представництв Київської Русі в інших державах та в міжнародних організаціях; приймає вірчі  грамоти та анулювальні листи від дипломатичних представників іноземних держав,
5) Спільно з радою міністрів підписувати та затверджувати закони,
6) Ви маєте право накладати вето на закони, затверджені Верховним парламентом спільно з радою міністрів, та вимагати перегляду та нового  затвердження закону,
7) Оголосити війну з схвалення короля,
8) Обирайте міністрів спільно з Верховним парламентом.
Будь -які повноваження, не встановлені цим законом, можуть бути делеговані королем.
Стаття 101. Відставка Президента Київської Русі набирає чинності з моменту його особистого оголошення перед радою міністрів.
Звільнившись з посади президента Київської Русі, його повноваження як прем'єр -міністра регіону не припиняються. Щоб відмовитися від  повноважень прем’єр -міністра, заяву про відставку необхідно подати до парламенту регіону.
Стаття 102. Президент може бути усунений Верховним парламентом або королем Київської Русі.
У разі відмови від конституційних повноважень Верховний парламент повинен затвердити постанову про відмову від повноважень і скликає збори  міністрів для обрання президента Київської Русі з числа решти міністрів.
Стаття 103. Президента можуть звільнити з посади у разі державної зради.
Президент буде усунений лише у разі державної зради шляхом позасудового процесу. Верховний парламент проголосує за створення слідчої комісії, і докази будуть представлені менш ніж за два тижні. Парламент проголосує за усунення президента більш ніж 2/3 депутатів.


  Розділ VII
  Articulus CC: Rex Kyievskae Rus est caput civitatis, cuius facultates sunt illimitatae, nisi contra
  РАДА МІНІСТРУ
  hanc constitutionem fieri contigerit.
Articulus CCI: Rex potest omnia consilia, leges et ordinationes approbare vel reicere, et
universas decisiones gubernationis ad se transferre.
Articulus CCII: Rex est auctoritas suprema in rebus externis et in bellis, possidet facultatem
pacis et belli declarandi.
Articulus CCIII: Rex auctoritatem legislatricem in omnibus rebus exercet, licet in pactis
civitatis cum Parlamento Supremo et Consilio Lorum.
Articulus CCIV: Rex est imperium supremum in rebus iudiciariis, tamen iudices et curias
designare potest secundum constitutionem.
Articulus CCV: Rex Kyievskae Rus hereditarius est et successio regni determinatur ex lege
haereditaria. Successor rex electus a praedecessore seu, si necessarium, a consilio regni
determinatur.
Articulus CCVI: Rex potest facultates suas transferre aut partem suam gubernationis ad alios
regnorum magistratus, tamen semper intra fines constitutionis.
Articulus CCVII: Rex Kyievskae Rus solus potest dissolvere Parlamentum Supremum et
vocare novas electiones, quando necesse sit ad rempublicam conservandam.
Articulus CCVIII: Rex potest, per decretum suum, novas leges imponere, quae non sunt contra
constitutionem, vel revocare leges iam promulgatas.
Articulus CCIX: Rex potest statuere consilium imperii et curas regni secundum suam
prudentiam.
Articulus CCX: Rex potestate absolutissima fruetur in regno, sed potestatem suam exercere non
potest contra constitutionem hanc, quam non potest mutare nisi per consilium universale.
Articulus CCXI: Rex potest solus remoueri per unanimitatem Parlamentum Supremum et
Consilium Lorum, in casu gravis maleficii aut contra constitutionem.
Articulus CCXII: Rex, per constitutionem, potest suffragium suum exercere in omnibus rebus
gubernationis et legibus, quibus ipse agitur.
Articulus CCXIII: Rex non potest exercere facultates suas quae contrariae sunt principiis
constitutivis regni, prout definita sunt in hac constitutione.
Articulus CCXIV: Rex est auctoritas suprema in res externas, inter quas sunt diplomataria,
foedera, et aliae actiones internationales.
Articulus CCXV: Rex potest designare et revocare ministros et alios oficiales publicos
secundum suam discretionem, in concordia cum constitutione.
Articulus CCXVI: Rex potest creare et dissolvere comitia extraordinaria ad tractandum de rebus
specialibus et urgentibus.
Articulus CCXVII: Rex habet potestatem constituendi ordines nobilium et honorum
publicorum, ad modum congruens cum lege et constitutione.
Articulus CCXVIII: Rex potest exercere leges militares et iura regis ad defensionem regni et
populi, quando res publica requirit.
Articulus CCXIX: Rex habet ius leges et decreta confirmandi, quae subiectione parlamenti et
consilio lorum transierunt.
Articulus CCXX: Rex est princeps protector et defensor Ecclesiae Catholicae, defendens eius
libertatem et privilegia contra ullas iniurias.
Articulus CCXXI: Rex habet auctoritatem confirmandi pacta, foedera, et alianzas, quae regno
obvii sunt, sine ulla intermissione ad constitutionem.
Articulus CCXXII: Rex potest aut imperium exercere aut delegare partes potestas suae ad
ministrum vel magistratum, secundum consilium suum.
Articulus CCXXIII: Rex principalis fideiussor est iurium civium
Articulus CCXXIV: Rex potest, cum necessarium sit, convocare conventus extraordinarios ad
tractandum de rebus publicis, quod celeriter decernendum est.
Articulus CCXXV: Rex habet potestatem ut novum territorium coniungat regnum, per
consensum universi regni et approbationem Parlamentum Supremum.
Articulus CCXXVI: Rex potest, in extrema necessitate, praecepta militaria edere, quae semper
intra fines constitutionis et iuris internationalis sint.
Articulus CCXXVII: Rex potest solus deficere a traditis ordinationibus in casu belli vel
situationum exceptionalium.
Articulus CCXXVIII: Rex, si ius regni suum deponi velit, faciat per ultimum consilium
Parlamentum Supremum et Consilium Lorum.
Articulus CCXXIX: Rex, qui auctoritatem regni obtinet, potest denegare leges, quae non
congruunt cum voluntate regis et statu regni.
Articulus CCXXX: Rex habet potestatem tollendi aut revocandi iura, privilegia, et honores a
quibusvis subditis, qui in contrarium constitutionis agunt.


  Стаття 104. Рада міністрів є вищим органом виконавчої влади. До її складу входять дев'ять прем'єр -міністрів Київської Русі.
  Sectio XI
  Стаття 105. Рада Міністрів:
  De iustitia
1) Він гарантує незалежність держави,
2) Забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави,
3) Вживати заходів для гарантування прав і свобод людини та громадянина,
4) Забезпечує реалізацію фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політика у сферах праці та зайнятості, соціального захисту, освіти, науки та культури, охорони природи, екологічної безпеки та природокористування,
5) розробляє та реалізує національні програми економічного, науково -технічного, соціального та культурного розвитку Київської Русі через міністрів,
6) забезпечує рівні умови для розвитку всіх форм власності; розпоряджається державним майном відповідно до закону,
7) Скласти бюджет Київської Русі разом з Верховним парламентом,
8) організовує та забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності Київської Русі,
9) Керує та координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади,
10) Вжити заходів щодо гарантування обороноздатності та національної безпеки РУ Києва, громадського порядку та боротьби зі злочинністю.
Інші обов'язки ради міністрів може виконувати тільки король.
Стаття 106. Президент є головою ради міністрів. Голосування президента таке ж, як і у інших міністрів.
Обов’язки президента проголошені в цій конституції та регламенті ради міністрів.
Стаття 107. Рішення Ради Міністрів приймаються шляхом голосування. Більшість голосів - 6
Стаття 108. Рада міністрів обирає президента строком на два роки для представництва держави протягом двох років.
Регіональні міністри обираються новим скликанням регіональних парламентів на п'ять років.
Стаття 109. Повноваження Ради міністрів можуть бути скасовані королем або Верховним парламентом.
Верховний парламент повинен провести розслідування і ухвалити припинення більшістю повноважень ради міністрів.
Повноваження Верховного парламенту можуть бути скасовані за зраду.
У момент припинення повноважень ради міністрів негайно скликаються регіональні парламенти для обрання нового прем’єр -міністра регіону.  Голосування не може тривати більше 12 годин. Нова тимчасова рада міністрів припиняє свої повноваження, коли в наступному скликанні  регіонального парламенту будуть обрані 9 прем'єр -міністрів.


  Розділ VIII
  Articulus CCXXXI: Iustitia in regno Kyievska Rus administratur a tribunali supremi et a
  ЦАР КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  tribunalis inferioribus, quae leges et regulas huius constitutionis sequuntur.
Articulus CCXXXII: Iudices supremi et inferiores designantur per electionem parlamenti et
confirmantur a rege, prout definitur in legibus regni.
Articulus CCXXXIII: Tribunal supremum regni constituitur ex septem iudicibus, quorum tres a
rege eliguntur et quattuor a parlamento electi sunt.
Articulus CCXXXIV: Iudices sunt obligati iura et leges regni applicare aequabiliter et sine
praeiudicio.
Articulus CCXXXV: Iudices et magistratus publici non possunt recipere officia aut honores a
quavis parte, quae in controversia sunt.
Articulus CCXXXVI: Curiae et tribunalia regni sunt liberae a pressioni politica et externa, et
omnes iudicia fiunt in praesentia publici.
Articulus CCXXXVII: Civis quemlibet, qui in iudicio accusatus est, habet ius ad aequum
iudicium, ad defensam suam coram iudicibus et ad iudicium publicum.
Articulus CCXXXVIII: Civis qui in iudicio condemnatur habet ius ad appellationem ad tribunal
supremum.
Articulus CCXXXIX: Decisiones iudiciales in regno Kyievska Rus sunt exsecutoriae et omnis
res publica tenetur ad earum observantiam.
Articulus CCXL: Iustitiae rationem habere debet reductionis, non poenae.
Articulus CCXLI: Iudicia in regno Kyievska Rus, ad servandum aequitatem, secundum normas
iuris internationalis et principia iuris universalis fiunt.
Articulus CCXLII: Iudices a rege et parlamentum possunt revocari, si constat eos violavisse
leges et principes iustitiae.
Articulus CCXLIII: Iudicia de crimine maiorem non potest iudicare tribunale nisi in praesentia
iudicum supremi regni.
Articulus CCXLIV: Civis, qui accusatus est, habet ius ad defensam ante tribunal et ad
consulendum advocatum.
Articulus CCXLV: Leges de iustitia et procedure iuridicae, ut aequitas et celeritas iudicii
curentur, definiuntur in legibus specialibus.
Articulus CCXLVI: Iudicium nullum valent si non fit in pleno iure secundum leges regni et
constitutionem.
Articulus CCXLVII: Criminalia et leges civiles in regno Kyievska Rus sunt distinctae, et
tribunalia competentes ad eas dividentur.
Articulus CCXLVIII: Judices praebent auxilium et consilium in iudiciis publicis et privatis,
cum respectu integritatis iuris.
Articulus CCXLIX: Curiae iudiciales regni sunt separatae ab administratione politica et non
sunt subiectae consiliis externis.
Articulus CCL: Omnes iudicia fiunt sub tutela legis regni, et omnis decisionem iudicialem est
observanda per cives et magistratus
Articulus CCLI: Sunt praetoria et iudicia militaria in regno Kyievska Rus ad iudicandum de
rebus militaribus.
Articulus CCLII: Iudices et magistratus in regno Kyievska Rus sunt in officio, donec apparuerit
delictum vel malum actum in eorum administratione.
Articulus CCLIII: Processus iuridicus in regno Kyievska Rus debet esse transparentes, ut civis
possit fiducia in systemate iuridico.
Articulus CCLIV: In iudiciis, acta et documenta debent esse secreta, nisi lex statuerit aliter.
Articulus CCLV: Leges regni, quae iustitiam respiciunt, sunt publica et claris modis
explicandae.
Articulus CCLVI: Existent tribunalia ecclesiastica in regno Kyievska Rus, quae iura et res
ecclesiasticas secundum doctrinam et leges Ecclesiae Catholicae iudicant. Haec tribunalia
operantur sub auctoritate Ecclesiae et sunt distincta ab iudiciis civilibus, sed non repugnant
legibus regni


  Стаття 110. Король є верховним лідером нації.
  Sectio XII
  Його повноваження необмежені, за винятком тих, що порушують розділ другий цієї Конституції.
  Organisatio Territorialis Kyievskae Rus
Стаття 111. Повноваження короля не можуть бути припинені жодним чином.
Стаття 112. Посада короля є спадковою, і форма придбання не може бути жодним чином змінена.
Стаття 113. Деякі повноваження короля включають:
1) Представництво нації за кордоном:
2) затверджувати та заперечувати закони;
3) оголосити війну та мобілізувати війська в будь -якому місці;
4) припинити повноваження прем’єр -міністрів або регіональних парламентів та Верховного парламенту;
5) Зміна території нації шляхом всенародного референдуму;
6) оголосити національні символи;
7) Вносити будь -які зміни або поправки до Конституції;
8) Прийняти відставку кожного з прем'єр -міністрів, президента або тому подібного;
9) обрати 2/3 Конституційного Суду та обрати Верховний Суд;
10) обирає Верховного Генерального прокурора строком на 7 років;
11) виконувати будь -які міжнародні договори;
Інші повноваження, не встановлені цією конституцією, буде надано самим королем шляхом звернення до Верховного парламенту.
Стаття 114. Король має безстроковий імунітет
Стаття 115. Імунітет короля може бути позбавлений у разі державної зради або іншого тяжкого злочину.
Щоб зняти недоторканність, парламент має одноголосно проголосувати за її усунення.
Під час закриття кримінального провадження проти короля його імунітет негайно відновлюється.
Рішення проти короля виконує Конституційний суд нації.
Стаття 116. Король може бути одноголосно відсторонений від своїх повноважень, якщо Верховний Парламент та Рада Міністрів вирішать це.
Син або дочка короля пропускатимуть у разі його усунення зі свого становища. У разі відсутності синів чи дочок, це буде брати або сестра  короля. Якщо немає прямої лінії, то граф Київський займе посаду короля.
Стаття 117. У разі смерті короля його перший син або дочка вважатимуться королем або королевою. У разі відсутності дітей трон перейде до  братів короля або королеви; якщо у нього не було братів, граф Київський буде освячений як новий король, який знайде новий будинок і новий рід.


  Розділ IX
  Articulus CCLVII: Regnum Kyievska Rus divisa est in novem regiones autonomas, quae sunt:
  ПРАВОСУДДЯ
  ● Respublica Democratica Ucrania
● Respublica Bielorussica
● Respublica Foederata Checoslovacorum
● Respublica Moldaviae
● Respublica Poloniae
● Foederatio Baltica
● Ohedakru Azgedalis
● Rus Bardolania
● Respublica Foederata Trikru
Articulus CCLVIII: Singulae regiones libertatem habent in reformationibus administrativis
intra suum territorium, secundum suam constitutionem et leges.
Articulus CCLIX: Regiones possunt mutare compositionem territorialem subregionum suarum,
inter civitates, oppida, et vicos.
Articulus CCLX: Caput generale regni est urbs Kyiv, et singulis regionibus sunt suae caput
regionalia:
● Kyiv, caput generale
● Praga, caput Respublicae Foederatae Checoslovacorum
● Varsovia, caput Respublicae Poloniae
● Kharkiv, caput Respublicae Democraticae Ucraniae
● Minsk, caput Respublicae Bielorussicae
● Riga, caput Foederationis Balticae
● Chisinau, caput Respublicae Moldaviae
● Shakrastev, caput Ohedakru Azgedalis
● Polisy, caput Rus Bardolania
● Sarkund, caput Respublicae Foederatae Trikru
Articulus CCLXI: Organizatio administrativa Kyievskae Rus consistit ex republicis, oblast,
districtibus, urbibus, oppidis et viculis.
Articulus CCLXII: Quisque regio liberam potestatem habet in distributione territorii sui, et
statuere qua ratione divisiones subregionum erunt.
Articulus CCLXIII: Regiones quae voluntatem suam exercere in adhaesionem ad Kyievskam
Rus, deberunt suam petitionem praebere ad Coronas et Parlamentum Supremum, quorum
approbatione annectantur.
Articulus CCLXIV: Regiones, ad novas regiones coniungendas cum Kyievska Rus, leges
proprias inter se communicare debent et consilium transregionale conficere.
Articulus CCLXV: In casu mutationum territorialium inter regiones, pacta inter duas aut plures
regiones consensum suum dandum erit et approbationem Parlamentum Supremum praebendum.
Articulus CCLXVI: Nulla regio potest suam autonomiam aut territorium amittere nisi per leges
constitutionales et consensum omnium partium pertinentium.


  Стаття 118. Правосуддя у Київській Русі здійснюється виключно судами.
  Sectio XIII
  Не допускається делегування судових функцій, а також передавання цих функцій іншим органам чи посадовим особам.
  Autogobernatio Localis
Юрисдикція судів поширюється на будь -які правові спори та будь -які кримінальні справи. У випадках, передбачених законом, суди також  розглядають інші справи.
Закон може передбачити обов'язкову досудову процедуру вирішення спору.
Люди беруть безпосередню участь у здійсненні правосуддя через присяжних.
Стаття 119. Судова система Київської Русі базується на принципах територіальності та спеціалізації та визначається законом.
Суд утворений, реорганізований та ліквідований за допомогою закону, проект якого представлений суду кожної з областей президентом Кꙑѥвська  Русь після консультації з королем.
Верховний Суд є найвищим судом у судовій системі Кꙑѥвська Русь.
Відповідно до закону можуть діяти спеціалізовані суди вищої інстанції.
Для захисту прав, свобод та інтересів особистості у сфері суспільних відносин існують адміністративні суди.
Створення спеціальних та надзвичайних судів не допускається.
Стаття 120. Незалежність та недоторканність судді гарантуються Конституцією та національними законами.
Впливати на суддю будь -яким чином заборонено.
Без згоди Вищої ради юстиції суддя не може бути затриманий або обраний для запобіжного заходу або заарештований до винесення вироку судом, за  винятком випадку затримання судді під час чи одразу після вчинення серйозного чи особливо тяжкий злочин.
Суддя не може нести відповідальність за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного правопорушення.
Стаття 121. Правосуддя здійснюють судді. У випадках, визначених законом, правосуддя здійснює суд присяжних.
Суддя не може належати до політичних партій, спілок, брати участь у будь -якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займати  будь -які інші оплачувані посади, виконувати будь -яку оплачувану роботу, яка не є науковою, викладацькою чи творчою.
Стаття 122. Будь -який громадянин старше 25 років може просити короля призначити його особу суддею.
Стаття 123.Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Основними засадами судочинства є:
1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
2) забезпечення доведеності вини;
3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;
5) забезпечення обвинуваченому права на захист;
6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
7) розумні строки розгляду справи судом;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
9) обов’язковість судового рішення.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Стаття 124. Держава забезпечує кошти та належні умови для функціонування судів та діяльності суддів.
Стаття 125. Кожен регіон матиме суд та регіональну незалежність у справах правосуддя.
Жоден регіон не може втручатися у правосуддя іншого регіону.
Справедливість у кожному регіоні визначатиметься вищим законом та регіональним законом.
Стаття 126. Центральна прокуратура:
1) підтримка прокуратури в судах;
2) організація та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення інших питань відповідно до законодавства під час кримінального  провадження, нагляд за негласними діями та іншими слідчими та слідчими діями правоохоронних органів;
3) представлення інтересів держави в судах у виняткових випадках та в порядку, встановленому законом.
Організація та порядок судового переслідування визначаються законом.
Прокуратуру Київської Русі очолює Генеральний прокурор, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом Київської Русі або  Королем за погодженням з Верховним парламентом та радою міністрів.
Мандат Генерального прокурора - шість років. Одна і та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.
Дострокове звільнення Генерального прокурора проводитиметься лише у випадках та з причин, визначених цією Конституцією та законом.


  Розділ X
  Articulus CCLXVII: Autogobernatio localis fundamentum est in civitatibus, oppidis et vicis,
  ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  quae ad bonum communem et ordinem publicum in sua regione operantur.
Articulus CCLXVIII: Singulae civitates, oppida et vici constituere possunt administrativum
consilium, quod responsabile erit pro regularibus actibus gubernandi et ordinando res locales.
Articulus CCLXIX: Iura et responsabilitates autogubernii localis determinantur ab lege, quae a
Parlamento Supremo et Regno approbatur, ut consistent in legibus regionis.
Articulus CCLXX: Civitatibus, oppidis et vicis concessum est eligere officiales locales per
suffragium universale et secretum, ut gubernationem suam conducant.
Articulus CCLXXI: Autogobernium locale operatur in observantia constitutionis et legum, ac in
cooperatione cum autoritatibus regionalibus et nationalibus ad ordinem publicum et beneficium
communem promovendos.
Articulus CCLXXIII: Civitatibus, oppidis et vicis permittitur legislatio localis, ut leges,
ordinationes et consilia quae ad suas necessitates locales pertinent, conditae sint.
Articulus CCLXXIV: Autogobernium localis non impeditur a legibus superiores nec a rebus
publicis nationalibus, sed semper agere debet in fine boni publici.
Articulus CCLXXV: Civitatibus, oppidis et vicis ius est petere auxilium ab imperio regionali
vel nationali, si necessitas maior administrandi res locales oriatur.
Articulus CCLXXVI: Autoritates locales responsabiles sunt pro institutionibus publicis,
educando civitatem de legibus et regulis locali, ac curando communicationem inter homines et
regnum.
Articulus CCLXXVII: Leges autogovernationis localis possunt ab omnibus civitatibus, oppidis
et vicis revisari et adaptari per consensum et votum majoris partis civium.
Articulus CCLXXVIII: Responsabilitates et iura localium officialium clare definientur a
legibus regionis et a constitutione, ad curandum ordinem et aequitatem.
Articulus CCLXXIX: Omnis actus autogubernationis localis debet concordare cum principiis
aequitatis, iustitiae et integritatis, ac servare libertatem et iura civium.
Articulus CCLXXX: Omne auxilium, quod civitas, oppidum aut vicus exspectat a regno, ut
impetum aut calamitatem resistere possit, debet agi secundum leges et regulas consilii locali.


  Стаття 127. Кловська Русь організована у 9 регіонах, незалежних один від одного та з однаковим статусом.
  Sectio XIV
  Регіони, що входять до складу Кꙑѥвська Русь:
  De Tribunalibus Constitutionali Kyievskae Rus
Демократична Республіка Україна, Республіка Білорусь, Федеративна Республіка Чехословаччина, Республіка Молдова, Республіка Польща,  Балтійська Федеративна Республіка, Огедакру з Азгедалу, Руси Бардолану i Федеративна Pеспубліка Трікрув.
Стаття 128. Центральною столицею Кꙑѥвська Русі є Київ.
Регіональні столиці є: Прага, Варшава, Харків, Мінськ, Рига, Кишинів, Шакрастев, Поліція i Саркунд.
Стаття 129. Адміністративно-територіальний устрій нації складається з: республік, областей, районів, міст, селищ та сіл.
Стаття 130. Кожен регіон вирішує розподіл території регіону.
Регіони можуть вносити зміни до адміністративної організації на своїй території.
Нації можуть змінювати територіальний склад своїх субрегіонів.
Стаття 131. Будь -які зміни до територіальних меж Київської Русі з іншими країнами будуть внесені на загальнодержавному референдумі.
Регіони, які ухвалюють рішення про анексію Київської Русі, будуть затверджені кролем і зайцем міністрів за схваленням Верховного парламенту.


  Розділ XI
  Articulus CCLXXXI: Tribunal Constitutionalium Kyievskae Rus est summa iudiciorum
  МІСЦЕВЕ САМОУПРАВЛІННЯ
  auctoritas, cuius officium est interpretari hanc constitutionem et iudicare de constitutionality
legis et actuum publicorum.
Articulus CCLXXXII: Tribunal Constitutionalium constat ex septem iudicibus, qui ab rege
nominantur et ab Parlamento Supremo approbantur.
Articulus CCLXXXIII: Iudices Tribunalium Constitutionalium sunt electi pro vita, sed possunt
removeri a sua officio per Rege, Parlamentum Supremum o Consilium Lorum, si maleficium aut
contra constitutionem acta probantur.
Articulus CCLXXXIV: Tribunal Constitutionalium potest iudicare quaestionem de
constitutionality legis, decretorum, vel actuum publicorum, si petitio ab aliquo civitate regni
adferatur.
Articulus CCLXXXV: Decretum Tribunalium Constitutionalium est definitum et non potest
appellari, nisi casus speciale coram Parlamento Supremo et Consilio Lorum.
Articulus CCLXXXVI: Tribunal Constitutionalium potest auctoritatem suam exercere in rebus
quae ad constitutionem spectant, etiam iudicando de iustitia aliorum tribunali.
Articulus CCLXXXVII: Tribunal Constitutionalium potest declarare unam legem aut actum
publicum non conforme constitutioni et indicare eius abrogationem.
Articulus CCLXXXVIII: Tribunal Constitutionalium potest etiam curas constitutionales et
iuridicas quae attinent ad partes autonomas regni examinandum.
Articulus CCLXXXIX: Iudices Tribunalium Constitutionalium debent esse iuris periti, cum
experientia et auctoritate in rebus constitutionum.
Articulus CCXC: Omnia quae ad Tribunal Constitutionalium pertinent, legibus specialibus
definiuntur, quae plenam auctoritatem regni habent.


  Стаття 132. Місцеве самоврядування - це право територіальної громади - мешканців села чи добровільного об’єднання в сільській громаді жителів  різних сіл, селищ та міст - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції та законів Київська Русь.
  Sectio XV
Стаття 133. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволити за ініціативою мешканців створити будинок, вулицю, мікрорайон та інші органи  самоорганізації населення та передати їм частину власної компетенції, фінансів, майна .
  Ultima praescripta
Стаття 134. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються мешканцями села, селища, міста,  району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права та таємно бюлетень для голосування. Мандат сільської, селищної, міської,  районної, обласної ради, депутати якої обираються на чергових виборах, становить п’ять років. Припинення повноважень сільської, селищної,  міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.
Стаття 135. Територіальні громади на основі загального, рівного та прямого виборчого права обираються шляхом таємного голосування, відповідно,  мера села, міста та міста, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Термін повноважень сільського, селищного та міського  голови, обраних на чергових виборах, становить п’ять років.
Стаття 136. Матеріально-фінансовою базою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, надходження з місцевих бюджетів, інші фонди,  земля, природні ресурси, що належать територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єктів. їх спільного майна, яким  керують обласні та районні ради.
Стаття 137. Територіальні громади сіл, селищ та міст можуть об’єднувати на договірних засадах об’єкти комунальної власності, а також бюджетні  кошти для реалізації спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) підприємств, організацій та комунальних установ, створити  відповідні органи та служби.
Держава бере участь у формуванні доходів з бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати місцевого  самоврядування, понесені в результаті рішень органів державної влади, відшкодовуються державою.
Стаття 138. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування розпоряджаються  майном, що перебуває у комунальній власності; затверджувати програми соціально-економічного та культурного розвитку та контролювати їх  виконання; затверджує бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць та контролює їх виконання; встановлювати місцеві податки та  збори відповідно до законодавства; забезпечити проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; формувати, реорганізовувати та  ліквідувати компанії, організації та установи державних служб, а також здійснювати контроль за їх діяльністю; вирішувати інші питання місцевого  значення, які йому приписує закон.
Стаття 139. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних регіонів та районів та  контролюють їх виконання; затверджують районний та обласний бюджети, які формуються з державного бюджету для їх належного розподілу між  територіальними громадами або для реалізації спільних проектів та коштів, зібраних на договірних засадах з місцевих бюджетів на реалізацію  соціально-економічних програм. економічні та культурні спільні підприємства та контролювати їх виконання; Вирішити інші питання, які йому  приписує закон.
Стаття 140. Органам місцевого самоврядування законом можуть бути надані певні повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень повністю за рахунок державного бюджету Київської Русі або шляхом виділення до місцевого бюджету в установленому  законодавством порядку певних національних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідне державне майно.
  Органи місцевого самоврядування перебуватимуть під контролем компетентних органів виконавчої влади щодо здійснення ними своїх повноважень  органами виконавчої влади.
Стаття 141. Права місцевого самоврядування захищаються в судах.
Стаття 142. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування  визначаються законом.


  Розділ XII
  Articulus CCXCI: Haec constitutio, quae in actis referendarii constitutionalis die 12 Decembris
  КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  2023 approbata est, in vigorem ingreditur die 2 Decembris 2024, et substituit constitutionem
priorum annorum 12 Februarii 481, quae iam extollitur ad majorem legem regni.
Articulus CCXCII: Constitutionem hanc emendare potest unicuique parlamentum in virtute sui
potestate, hoc autem fieri potest sola per referendum populare aut per exsecutivas leges ad hoc
confirmatum. Quamvis, quicquid fiat, non licebit constitutionem contravenire aut eandem
violare.
Articulus CCXCIII: Si quaem modificationem vel emendationem huius constitutionis
postulatur, rogatio debet submittere ad referendum populi per petitionem Parlamentum
Supremum vel Rege.
Articulus CCXCIV: In nullo casu constitutionem hanc contra statuta eius fundamenta vel contra
leges universales atque iura humana contravenire licebit, nec quaelibet acta vel lex, quae ex hac
constitutione feruntur, contrariam fieri possunt.
Articulus CCXCV: Perpetuitas constitutionis est certissima, et nullum tempus definitum
terminum in vigore eiusdem. Constitutio haec praevalet contra omnia edicta, leges, et decreta
quae ipsam compromittunt aut adversantur.
Articulus CCXCVI: Quodlibet agendum in lege, quae in constitutione haec repugnat, invalidum
habebitur, et non praestabit ullas effectus legales.
Articulus CCXCVII: Haec constitutio viget, et omnes cives regni Kyievskae Rus se subicere
debent eius legibus, quae cum integritate populi et regni conveniant.
Articulus CCXCVIII: Si constitutionem hanc transgredi vel emendare contenditur, solum per
leges praevidentes et legitimas ac constitutionem ipsam, ac per voluntatem populi via
referendum, haec potestas exerceri potest.


  Стаття 143. Конституційний Суд Київської Русі прийме рішення про відповідність законів Київської Русі Конституції Київської Русі та інших  законів, передбачених цією Конституцією, здійснюватиме офіційне тлумачення Конституції Київської Русі Русь, а також інші повноваження  відповідно до цієї Конституції.
  Sectio XVI
  Стаття 144. Діяльність Конституційного Суду Київської Русі базується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов'язковості його рішень та висновків.
  Generalis culturalis
Стаття 145. Конституційний Суд Київської Русі складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду Київської Русі. Вони обираються королем і  Верховним парламентом. 10 Король і 8 Верховний парламент.
Стаття 146. Держава забезпечує належні кошти та умови для діяльності Конституційного Суду Київської Русі. Державний бюджет Київської Русі  окремо визначатиме витрати на діяльність Суду з урахуванням пропозицій його голови.
Стаття 147. Незалежність та недоторканність судді Конституційного Суду Київської Русі гарантуються Конституцією та законами Київської Русі.
Впливати на суддю Конституційного суду Київської Русі будь -яким чином заборонено.
Стаття 148. Без згоди Конституційного Суду Київської Русі суддя Конституційного Суду Київської Русі не може бути заарештований або затриманий  до винесення обвинувального вироку судом, за винятком випадку арешту судді під час чи одразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого  злочину. злочин.
Стаття 149. Суддя Конституційного Суду Київської Русі не може нести відповідальність за голосування щодо прийняття Судом рішень та висновків,  за винятком вчинення злочину чи дисциплінарного правопорушення.
Держава гарантує особисту безпеку судді Конституційного суду Русі де Кієві та членів його родини.
Стаття 150. Повноваження судді Конституційного Суду Київської Русі припиняються у таких випадках:
1) закінчення його мандата;
2) досягти сімдесяти років;
3) припинення громадянства Київської Русі;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його зниклим або оголошення померлим, визнання його недієздатним або частково  недієздатним;
5) набрання законної сили обвинувального вироку проти вас за вчинення злочину;
6) смерть судді Конституційного Суду Київської Русі.
Підставами для відсторонення судді від Конституційного суду Київської Русі є:
1) неможливість виконувати свої обов’язки за станом здоров’я;
2) порушення вимог несумісності;
3) вчинив істотне дисциплінарне правопорушення, серйозне чи систематичне недбале виконання своїх функцій, несумісне зі статусом судді Суду або  виявило свою несумісність із займаною посадою;
4) подання вами відставки або припинення за власним бажанням.
Рішення про відсторонення судді від Конституційного Суду Київської Русі приймається Судом не менше ніж на дві третини його конституційного  складу.
Стаття 151. До повноважень Конституційного Суду Київської Русі належать:
1) вирішити проблеми дотримання Конституції Київської Русі (конституційності):
2) офіційне тлумачення Конституції Київської Русі.
Інші повноваження надаватиме король.
Стаття 152. Конституційний Суд Київської Русі приймає рішення про відповідність Конституції Київської Русі (конституційності) щодо  конституційної скарги особи, яка вважає, що закон Київської Русі застосовується остаточне рішення суду у вашій справі суперечить Конституції  Київської Русі. Конституційна скарга може бути подана, якщо всі інші національні засоби правового захисту були вичерпані.
Стаття 153. Рішення та висновки, прийняті Конституційним Судом Київської Русі, є обов’язковими, остаточними та оскарженню не підлягають.  Тільки король може редагувати або скасовувати їх.


  Розділ XIII.
  Articulus CCXCIX: Linguae officiales regni Kyievska Rus sunt Latina, Ucrainiana et Heinarå. ̀
  ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
  Cives et regimen publicum his linguis uti debent in actis publicis, legibus, documentis et
communicationibus officialibus.
Articulus CCC: Ludus nationalis regni Kyievska Rus est Scaccus (Ajedrez) et Formula 1. Hi
ludi representant virtutem regni in ingenio, strategia et competitio.
Articulus CCCI: Symbola nationalia regni Kyievska Rus sunt vexillum, dictum, scutum,
hymnus et animal nationale. Nisi per actum regis aut Parlamentum Supremum, nulla potestas
potest mutare symbolorum huius regni, quin ipsa essentia symbolorum servetur.
Articulus CCCII: Regnum Kyievska Rus firmiter se obligat ad tradendum homines in alia terra
quaestionem criminis, si petitio ab imperio, ad iura et leges internationalia servanda.
Articulus CCCIII: Omnis alienus qui in territorio regni Kyievska Rus versatur debet legibus et
normis huius regni obtemperare.


  Стаття 154. Ця Конституція набирає чинності з дня її прийняття, лютий 12, 481.
  '''<big>Constitutio Kyievska Rus, 12 Februarii 481 / 2 Decembris
Стаття 155. 12 лютого є вихідним днем ​​конституції.
  2024</big>'''
  Стаття 156. Усі регіони можуть подати петицію до короля або Верховного парламенту щодо внесення змін до конституції. Цей запит має бути  схвалений 2/3 Верховного парламенту або короля.
Стаття 157. Ця Конституція може бути змінена лише королем або вищим парламентом.
Стаття 158. Ця Конституція застосовується до всіх регіонів.
Жоден регіон не може робити те, що цей закон забороняє або не нав'язує йому.
Стаття 159. Будь -який інший пункт, не передбачений конституцією, розглядатиметься королем або Верховним парламентом, якщо він делегує свої  повноваження.
Конституція Кꙑѥвьска Русь, фєвроуарїи 12, 481

Latest revision as of 18:30, 2 December 2024

Template:Politics of Kyievska Rus

The Constitution of Kyievska Rus, enacted on February 12, 481, and reformed on December 2, 2024, represents the legal foundation of the Holy Kingdom of Kyievska Rus. The document establishes the framework for a bicameral parliamentary system, with an elected Prime Minister and a powerful, yet constitutional monarchy. The Constitution outlines the rights and responsibilities of citizens, the powers of the King, the structure of government, and the role of the Church, recognizing Catholicism as the state religion.

Kyievska Rus is a federative republic composed of several autonomous regions, each with its own local governance, but united under a centralized system of laws and principles. The Constitution guarantees a range of human rights, including the right to participate in elections and referendums, while also ensuring that the state respects its cultural heritage, including the use of Ukrainian, Latin, and Heinar̀å as official languages.

The document provides for a multi-tiered political system with the King at the helm, who holds nearly unlimited powers, subject only to the Constitution's provisions. It also outlines the role of the Church in influencing public policy, making it a key player in the nation's governance. The Parliament, divided into two chambers—the Supreme Parliament and the Chamber of Lords—ensures democratic checks on the monarchy's power.

The Constitution also includes specific guidelines on national symbols, including the flag, coat of arms, and anthem, and establishes the legal procedures for constitutional amendments and referendums. It also addresses issues of extradition, ensuring that all foreign nationals within the country adhere to local laws.

Structure

The Constitution of Kyievska Rus is divided into 17 chapters:

  1. Preamble
  2. General Provisions
  3. Human and Citizens' Rights, Freedoms and Duties of Man and Citizens
  4. Religion and the role of the Church
  5. Elections and Referendums
  6. Supreme Parliament of Kyievska Rus
  7. Regional Parliaments
  8. Chamber of Lords
  9. Prme Minister of Kyievska Rus
  10. Minister council
  11. King of Kyievska Rus
  12. Justice
  13. Territorial organization of Kyievska Rus
  14. Local Self-Government
  15. Constitutional Court of Kyievska Rus
  16. Final provisions
  17. Cultural, National Symbols and Compliance with Law

Full Text in Latin

Nos, populi Sacri Regni Kyievskae Rus, ut libertatem, aequitatem et iustitiam in regno nostro firmiter statuamus, reverentiam Dei, Christi Ecclesiam et sanam doctrinam catholicae fidei, quae fundamentum morum nostrorum est, agnoscimus. Ex libertate et unitate regni nostri, ab initio a die primo mensis Ianuarii anni 480, cum legibus constitutionis nostrae, regnum nostrum semper iter suum rectum quaesivit, firmum in pace et prosperitate, ut populus et religio floreant. Quod autem per tempus longum, cum universalis harmonia et reformationibus, Rex noster, in anno 1564, constitutionis nostrae mutationes promulgavit, potestate in systema parlamentarium inclinavit, ut populus suum ius legum efficiendi obtineret. Quapropter nos, auctoritate populi, Ecclesiae et regis, de constitutione hac reformanda decrevimus, quae rectum ordinem publicum et ius humanum in perpetuum conservet, necnon regnum nostrum universum ab unitate, fortitudine et fide catholica firmetur. Ad finem ut publicas res regni nostri prosperas et stabilis reddamus, consociatio regni omnis civium ad sacramentum civitatis et religiosae fidei communitatem confestim custodiam accipiat.

Sectio I
Praescripta communia
Articulus I: Regnum Kyievska Rus est una res publica sacra, in qua Deus, Ecclesia Catholica et
populus fundamenta sunt.
Articulus II: Populus regni Kyievska Rus, per leges constitutionales, populare suffragium
exercet.
Articulus III: Regnum Kyievska Rus est regnum monarchicum semiperfectorium, cum
systemate parlamentario.
Articulus IV: Primus minister regni Kyievska Rus electus a parlamento est et legibus
constitutionis praeceptum suum exercet.
Articulus V: Omnes regiones regni Kyievska Rus sunt autonomae, et iura sua defendunt
secundum leges constitutionales.
Articulus VI: Religio catholica est religio publica regni Kyievska Rus, et Ecclesia in rebus
publicis participare potest.
Articulus VII: Constitutiones regni Kyievska Rus reformandae sunt secundum normam
doctrinam catholicae fidei, excepto in rebus quae ab rege statuantur.
Articulus VIII: Quisque civis regni Kyievska Rus ius habeat libertatem, aequitatem et
securitatem.
Articulus IX: Omnes regiones regni Kyievska Rus suum idioma regionalem recognoscunt et
protegunt.
Articulus X: Lex est supremum ius, et omnes civitas et officia publicae secundum leges acta
sunt.
Articulus XI: Nemo sine causa iusta servetur, nec res privata confiscetur.
Articulus XII: Matrimonium inter virum et mulierem legitimum est, et ab Ecclesia sanctificatur.
Articulus XIII: Regnum Kyievska Rus exsistit ut status qui unitatem inter populos, gentes et
regiones servet.
Articulus XIV: Civitas regni Kyievska Rus omnes homines aequaliter tractat, sine discrimine
religionis, originis aut sexus.
Articulus XV: Parlamento regni Kyievska Rus est bicamerale, et senatores et legati.
Articulus XVI: Leges regni Kyievska Rus et acta parlamentaria semper aequitate, iustitia et
honestate regenda sunt.
Articulus XVII: Iura hominum in regno Kyievska Rus semper defenduntur et protegentur.
Articulus XVIII: Regnum Kyievska Rus omnem iustitiam inter cives suos distribuit.
Articulus XIX: Omnis civis regni Kyievska Rus habet ius ad educationem, ad aequitatem in
foro, et ad subsidium publicum.
Articulus XX: Quisque civis regni Kyievska Rus ius habet ad propriam opinionem, ad liberum
sermone et ad libertatem expressionis.
Articulus XXI: Civitas regni Kyievska Rus iura minorum et senum protegit et defendit.
Articulus XXII: Civitas regni Kyievska Rus ius habet ad pacem internam et externam.
Articulus XXIII: Reformae legum fiunt secundum voluntatem populi et iustitiam regni.
Articulus XXIV: Sistematica politica regni Kyievska Rus inter omnem regionem et civitatem
aequitatem servat.
Articulus XXV: Omnes civitates regni Kyievska Rus in consociatione republica democratica et
catholica iunguntur.
Articulus XXVI: Status regni Kyievska Rus aequilibrium inter potestas regis et parlamentum
servat.
Articulus XXVII: Ecclesia catholica in regno Kyievska Rus potestatem spiritualem, sed non
temporalem, exerceat.
Articulus XXVIII: Regnum Kyievska Rus iura omnium civium sub legibus tutelatur.
Articulus XXIX: Regnum Kyievska Rus aequitatem, iustitiam et pacem inter nationes
promovet.
Articulus XXX: Quisque civis regni Kyievska Rus debet servare leges regni et fidem Ecclesiae.
Articulus XXXI: Omnes cives regni Kyievska Rus ius habent ad propriam religionem, nisi lex
secunda contrarium statuat.
Articulus XXXII: Nullus homo iniuriam subire debet sine iudicio legitimo.
Articulus XXXIII: Regnum Kyievska Rus omnia sua acta publice prodere debet, si non sint
contra rem publicam.
Articulus XXXIV: Civis regni Kyievska Rus habet ius ad impugnationem actuum regis et
parlamenti, si illi contra leges sunt.
Articulus XXXV: Nemo contra statum regni Kyievska Rus conspirare debet.
Articulus XXXVI: Civis regni Kyievska Rus ad officium publicum eligere potest, si idoneus
est.
Articulus XXXVII: Populus regni Kyievska Rus leges suas per referenda modificare potest.
Articulus XXXVIII: Civis regni Kyievska Rus habet ius ad quietem et securitatem suam.
Articulus XXXIX: Civitas regni Kyievska Rus debet conservare sanctitatem terrae suae et
finibus.
Articulus XL: Nullus homo regno Kyievska Rus in servitutem redigi potest.
Articulus XLI: Omnes civis regni Kyievska Rus libertatem civilem et socialem habent.

Sectio II
De Iuribus, Libertatibus et Officiis Hominum et Civium
Articulus XLII: Omnes homines nati liberi sunt et aequales dignitate et iuribus.
Articulus XLIII: Civis regni Kyievska Rus habet ius ad libertatem personalem et securitatem.
Articulus XLIV: Civis ius habet ad expressionem suam libertatem, per verba, scriptum, et alia
media.
Articulus XLV: Civis ius habet ad privatam proprietatem.
Articulus XLVI: Civis non potest deprimi aut detentus sine iudicio legitimo.
Articulus XLVII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad res suas defendas.
Articulus XLVIII: Civis regni Kyievska Rus ius habeat ad educatio sua per consilia publica.
Articulus XLIX: Civis regni Kyievska Rus ius habeat ad libertatem religionis, salvis legibus
publicis.
Articulus L: Nemo ius habet subiciendum alium homini indigno vel inhumano
Articulus LI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad reformationem iudiciorum cum necessitate.
Articulus LII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad aequalitatem coram lege.
Articulus LIII: Civis regni Kyievska Rus non potest unquam deprivari suis iuribus.
Articulus LIV: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad libertatem congregandi et associandi.
Articulus LV: Suae quisque ipsius vitae potestatem habet. Ius incommutabile, nullo adstanti,
suspendi potest.
Articulus LVI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad accessum aequum ad curiam iustitiae.
Articulus LVII: Civis regni Kyievska Rus non potest sine iudicio aut iusta causa expulsus.
Articulus LVIII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad liberos labores.
Articulus LIX: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad salubritatem et securitatem.
Articulus LX: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad protegendum suum dignitatem et familias
suas.
Articulus LXI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad informationem veram et apertam a regno.
Articulus LXII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad votum liberum et secreti in electionibus.
Articulus LXIII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad iudicium aequum et transigentem.
Articulus LXIV: Civis regni Kyievska Rus debet suam civitatem honorare et leges eius servare.
Articulus LXV: Tenentur ordinationes generales observare.
Articulus LXVI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad participandum in administratione
publicorum et politicarum consiliorum.
Articulus LXVII: Civis regni Kyievska Rus debet suam civitatem defendere in casu
necessitatis.
Articulus LXVIII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad subsidium ad condicionem vitae
dignam.
Articulus LXIX: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad conscientiam suam defendendam.
Articulus LXX: Civis regni Kyievska Rus non tenetur ferre leges iniustas aut oppressivas.
Articulus LXXI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad libertatem in opinione et sententiis
exprimendis.
Articulus LXXII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad respectum et dignitatem in vita publica
et privata.
Articulus LXXIII: Civis regni Kyievska Rus debet servare iustitiam et aequitatem in negotiis et
rebus publicis.
Articulus LXXIV: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad protectionem contra oppressiones et
iniustitias.
Articulus LXXV: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad accessum aequum ad res publicas.
Articulus LXXVI: Cives liberum ius habent sine publica coactione societates formandi, excepto
iure statuto.
Articulus LXXVII: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad defendendum libertatem suam in
casu conflictus.
Articulus LXXVIII: Civis regni Kyievska Rus debet servare pacem et ordinem in terra sua.
Articulus LXXIX: Civis regni Kyievska Rus debet honorem servare in omnes res publicas.
Articulus LXXX: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad educandum filios suos secundum suae
ipsius. 
Articulus LXXXI: Civis regni Kyievska Rus ius habet ad protegendum suae ipsius libertatem in
universum.
Sectio III
De Iuribus Ecclesiae Catholicae ut Religionis Publicae
Articulus LXXXII: Ecclesia Catholica in regno Kyievska Rus agnoscitur ut religio publica et
primaria.
Articulus LXXXIII: Ecclesia Catholica ius habet ad libertatem exercendi cultum et sacramenta
sine impedimento.
Articulus LXXXIV: Ecclesia Catholica potestatem habet ad doctrinam suam tradendam per
scholas, academias, et alia instituta.
Articulus LXXXV: Clerici Ecclesiae Catholicae ius habent ad exemptionem ab officiis
militaribus et vectigalibus, salvis legibus specialibus.
Articulus LXXXVI: Ecclesia Catholica ius habet ad possessionem et administrationem
bonorum temporalium ad suam missionem complendam.
Articulus LXXXVII: Ecclesia Catholica potest leges suas canonicas observare et in suis
tribunalibus causas ecclesiasticas dirimere.
Articulus LXXXVIII: Fideles Ecclesiae Catholicae ius habent ad accedendum ad sacramenta et
officia religiosa sine discrimine.
Articulus LXXXIX: Ecclesia Catholica ius habet ad cooperandum cum regno pro bono
communi et salute animarum.
Articulus XC: Ecclesia Catholica in suis decisionibus autonomia fruitur et non obligatur ad
normarum regni observantiam, nisi in materia generali.
Sectio IV
De Referendo Electorali et Suffragio Populi
Articulus XCI: Voluntas populi in regno Kyievska Rus exercetur per comitia, referenda, et alias
formas democratiae directa.
Articulus XCII: Omnes cives regni Kyievska Rus, qui sextum decimum aetatis annum die
comitiorum aut referendi compleverunt, ius habent suffragii. Cives a tribunali declarati incapaces
suffragio carent.
Articulus XCIII: Electiones magistratuum publicorum et organorum autogubernationis localis
erunt liberae et fient per comitia generalia, aequalia, ac directa, secreto suffragio exercita.
Articulus XCIV: Parlamentum Supremum Kyievskae Rus, Praeses, et Consilium Dominorum
potest referenda in toto regno convocare. Modus convocandi referendum lege separata
determinabitur. Rex potest referendum unilaterale convocare.
Articulus XCV: De rebus quae ad mutationem territorii regni Kyievska Rus pertinent,
referendum nationale requiritur, et haec quaestio solummodo per suffragium populi decidi potest.
Articulus XCVI: Decisiones per referendum acceptae vim legis habent et sunt obligatoriae, nisi
contra Constitutionem vel leges fundamentales regni sint.
Articulus XCVII: Referenda localia convocari possunt de rebus quae ad regiones aut provincias
pertinentes, secundum normas statutorum regionalium et leges nationales.
Articulus XCVIII: Propositio referendum valorem habet si participatio suffragantium dimidiam
partem civium suffragium ferentium excedit.
Articulus XCIX: Quaesita ad referendum proponenda clare ac simpliciter formanda sunt, ita ut
cives directe affirmativam aut negativam responsionem praebere possint.
Articulus C: Lex specialis referendum electorali regit et praecepta statuit de tempore, loco, ac
modo suffragandi.
Sectio V
De Parlamento Supremo Regni Kyievska Rus
Articulus CI: Parlamentum Supremum Regni Kyievska Rus est maximum organum
legislativum, quod ex 675 deputatis componitur, directe a populo electis.
Articulus CII: Deputati Parlamenti Supremi eliguntur per comitia generalia, aequalia, directa et
secreta, secundum legem electoralem.
Articulus CIII: Terminus muneris deputatorum Parlamenti Supremi est quinque annorum, nisi
comitia anticipata convocentur.
Articulus CIV: Omnis civis regni Kyievska Rus, qui annum duodevicesimum implevit et omnes
aliae condiciones legibus statutae impleverit, eligibilis est ut deputatus Parlamenti
Articulus CV: Parlamentum Supremum leges ferre potest, leges existentes emendare aut
abrogare, et alias functiones legibus statutis exercere.
Articulus CVI: Parlamentum Supremum auctoritatem habet ad approbandum budget nationale
et ad pecuniae publicae allocationem regulandam.
Articulus CVII: Parlamentum Supremum potest fidem vel infidelitatem Primi Ministri declarare
per suffragium majoritatis.
Articulus CVIII: Parlamentum Supremum potest quaestiones de bello et pace decernere, salva
approbatione regis et Consilii Dominorum.
Articulus CIX: Tractatus internationales necessarii sunt approbatione Parlamenti Supremi ut
vim legalem habeant in regno.
Articulus CX: Parlamentum Supremum auctoritatem habet ad creandum vel dissolvendum
ministeria regni, secundum legem.
Articulus CXI: Parlamentum Supremum habet Praesidem et Vicepraesides, qui a deputatis inter
se eliguntur per suffragium secretum.
Articulus CXII: Parlamentum Supremum in sessionibus ordinariis semel in mense congregatur,
cum facultate sessionum extraordinariarum convocandarum.
Articulus CXIII: Quorum ad sessionem validam Parlamenti Supremi est praesentia saltem
dimidiae partis deputatorum.
Articulus CXIV: Decisiones Parlamenti Supremi fiunt per suffragium maioritatis simplicis, nisi
Constitutione aliter dispositum sit.
Articulus CXV: Deputati Parlamenti Supremi immunitate parlamentaria gaudent, nisi crimine
gravi accusentur.
Articulus CXVI: Deputatus Parlamenti Supremi ius habet ad liberam opinionem exprimendam
et suffragium ferendum sine metu persecutionis.
Articulus CXVII: Deputatus Parlamenti Supremi non potest simul aliud officium publicum
gerere, nisi Constitutione permissum.
Articulus CXVIII: Parlamentum Supremum obligatur ad relationes cooperativas cum Consilio
Dominorum et Rege servandas.
Articulus CXIX: Rex potest leges a Parlamento Supremi probatas vetare, nisi superatur per
suffragium maioritatis duarum partium deputatorum.
Articulus CXX: Parlamentum Supremum potest Commissiones Speciales instituere ad
investigandas quaestiones publicas magnae momenti.
Articulus CXXI: Parlamentum Supremum Regni Kyievska Rus exercet potestates sequentes:
1. Leges ferre et emendare.
2. Budget nationale approbare et exsecutionem eius supervisere.
3. Foedera et pacta internationalia ratificare.
4. Mutuationes Constitutionis approbare secundum processum statutum.
5. Primum Ministrum nominare et eius fiduciam declarare.
6. Membra Concilii Ministrorum nominare aut removere.
7. Tributorum, vectigalium et redituum publicorum rationes statuere.
8. Comitia generalia, referenda et sessiones extraordinarias convocare.
9. Quaestiones de bello et pace decernere.
10. Leges regionales et autonomias probare vel rescindere si Constitutioni adversantur.
11. Investigationes parlamentarias instituere.
12. Propositas leges ad utilitatem generalem publicam examinare.
13. Systema iustitiae administrativum creare et regulare.
14. Res de curatione sociali et bonis publicis moderari.
15. Politicam externam et internam regni moderari.
16. Poenam publicam definire vel mitigare.
17. Crimina regalia et politica investigare per Commissiones Speciales.
18. Consilium Dominorum convocare pro quaestionibus magnae momenti.
19. Quaestiones de territorio vel autonomia regionum per referendum decernere.
20. Communicationes cum ecclesia et aliis communitatibus religiosis regulare.
Articulus CXXII: Deputati Parlamenti Supremi ius habent suffragium ferendi in omnibus
quaestionibus disceptandis, quod exercetur personaliter et sine ullo mandato imperativo.
Articulus CXXIII: Praeses Parlamenti Supremi exercet potestates sequentes:
1. Sessiones Parlamenti convocat et moderatur.
2. Ordinem diei determinat et disputationes dirigit.
3. Documenta officialia Parlamenti subsignat.
4. Acta legislativa pro promulgatione Regi vel Primo Ministro transmittit.
5. Rationes de exsecutione budgeti recipit et examinat.
6. Commissiones Speciales constituit et inspectat.
7. Interpellationes et quaestiones deputatorum officialiter recipit.
8. Rapports de activitate Parlamenti periodice publicat.
Articulus CXXIV: Unitas monetaria regni Kyievska Rus est Grivna, cuius usus exclusivus in
omnibus transactionibus officialibus et publicis est.
Articulus CXXV: Parlamentum Supremum tenetur officia sequentes exsequi:
1. Leges ad bonum commune creare.
2. Iura et libertates civium tueri.
3. Rectitudinem in omnibus deliberationibus servare.
4. Fidem publicam in rationibus fiscalibus conservare.
5. Obligationes internationales regni observare.
Articulus CXXVI: Ius ad iniciativam legislativam habent:
1. Deputati Parlamenti Supremi.
2. Rex Regni Kyievska Rus.
3. Primus Minister et Consilium Ministrorum.
4. Ecclesia Catholica in rebus moralibus et religiosis.
5. Decem milia civium per propositionem publicam.
Articulus CXXVII: Promulgatio Legum et Processus:
1. Leges a Parlamento approbatae Praesidi Parlamenti traduntur ad subsignationem.
2. Praeses Parlamenti legem subsignat et Regi ad promulgationem mittit.
3. Rex legem intra 15 dies promulgare debet. Si veto exercetur, lex ad Parlamentum
remittitur pro reconsideratione.
4. In casu suffragii duarum partium maioritatis, lex validitatem obtinet etiam sine
approbatione Regia.
Sectio VI
De Parlamentis Regionalibus
Articulus CXXVIII: Parlamenta regionalia sunt corpora legislativa quae in singulis regionibus
regni Kyievska Rus constituuntur ad res locales regendas et leges regionales condendas.
Articulus CXXIX: Parlamenta regionalia ex legatis a civibus regionis directe electis
constituuntur. Modus electionis et compositio a lege regionis determinatur.
Articulus CXXX: Parlamenta regionalia ius habent ad leges locales condendas, dummodo non
sint contrariae Constitutioni regni aut legibus nationalibus.
Articulus CXXXI: Parlamenta regionalia responsibilia sunt pro approbatione budgetorum
regionalium et distributione facultatum ad res publicas locales.
Articulus CXXXII: Parlamenta regionalia ius habent ad cooperandum inter se ad res communes
regionum tractandas et agenda communia perficienda.
Articulus CXXXIII: Praeses parlamenti regionalis eligitur a legatis eiusdem parlamenti et
repraesentat regionem in negotiis nationalibus.
Articulus CXXXIV: Parlamenta regionalia potestatem habent ad referendum regionalia
convocanda de quaestionibus quae ad rem publicam localem pertinent.
Articulus CXXXV: Decisiones parlamentorum regionalium executionem habent intra fines
regionis, dummodo non adversentur legibus nationalibus vel Constitutioni.
Articulus CXXXVI: Relationes inter parlamenta regionalia et Parlamentum Supremum
Kyievskae Rus reguntur principiis subsidiarietatis et autonomiae regionalis.
Articulus CXXXVII: Parlamenta regionalia ius habent ad consulendum Ecclesiae Catholicae
super quaestionibus moralibus et socialibus quae ad regionem spectant.
Articulus CXXXVIII: Parlamenta regionalia sessiones suas publicas habent, nisi res
extraordinariae secretum requirant, quod a duabus partibus tertiis legatorum approbandum est.
Articulus CXXXIX: Omnia attributa et responsabilitates parlamentorum regionalium in lege de
parlamentis regionalibus continebuntur.
Sectio VII
De Camera Dominorum (Senatores)
Articulus CXL: Camera Dominorum (Senatores) est camera superior regni Kyievskae Rus, quae
ex ducentis dominis constat, qui a rege electi sunt et a Parlamento Supremum probati.
Articulus CXLII: Senatores non habent terminum mandati; eorum mandatum solum finitur per
decisionem regis.
Articulus CXLIII: Camera Dominorum praesidetur a Praeside, qui a Senatoribus electus est, et
a Consilio Praesidis, quod ex summis Senatoribus consistit.
Articulus CXLIV: Senatores agunt ut repraesentantes idearum populi et regis, ac munus habent
amplificandi et moderandi leges ex lege regni Kyievskae Rus propositas.
Articulus CXLV: Camera Dominorum ius habet leges propositas a Parlamento Supremum
emendandi, nec non novas leges ferendi in rebus ad regnum Kyievska Rus pertinentes.
Articulus CXLVI: Camera Dominorum ius habet ad res publicas fundamentales, sive nationales
sive locales, examinandas et iudicandas, et potestatem ad referendum convocandum in
quaestionibus nationalibus exercet.
Articulus CXLVII: Domus Domini potestatem moralem in regione gerit et e clero constitui
potest.
Articulus CXLVIII: Camera Dominorum ius habet ad proposita et consilia regis examine et
deliberationem subicere, antequam in leges fiant.
Articulus CXLIX: Camera Dominorum responsabile est pro tutela iurium fundamentorum et
aequitate legum, ut leges non solum sint utilissimae, sed etiam iustae.
Articulus CL: Camera Dominorum possidet ius ad audientias publicas in variis rebus, ut civibus
et institutis facultas habeatur ad suas petitiones et consilia ferenda.
Articulus CLI: Camera Dominorum ius habet ad deliberationes secretae de quaestionibus
politicarum et militarum agendis, quando res securitatis regni postulant.
Articulus CLII: Senatores et Camera Dominorum in suae actionis libertate sunt, et in
deliberationibus suis non subicuntur censurae externa vel internae, nisi in casibus Constitutionis
violatae.
Articulus CLIII: Camera Dominorum possidet facultatem aequilibrandi ac moderandi potentias
inter regem et Parliamentum Supremum, ut servetur stabilitas et integritas regni Kyievska Rus.
Articulus CLIV: Camera Dominorum in consiliis de pace, bello et foederibus internationalibus
consultari potest, et eorum consilia habent auctoritatem in his rebus.
Sectio VIII
De Primo Ministro Kyievskae Rus
Articulus CLV: Primus Minister regni Kyievskae Rus est caput exsecutivum, qui ab Parlamento
Supremo electus est.
Articulus CLVI: Primus Minister regni est responsalis pro administratione totius imperii et
implementatione legum promulgatarum.
Articulus CLVII: Primus Minister potest nominare ministros, qui eam exsecutivam auctoritatem
exerceant, et eos revocare ex officio.
Articulus CLVIII: Primus Minister debet suorum actuum rationem reddere ante Parliamentum
Supremum et responsibilitatem praecepta legis observandi.
Articulus CLIX: Primus Minister possidet ius ut consulatur a rege in rebus politicis,
oeconomicis et nationalibus.
Articulus CLX: Primus Minister facultatem habet ut subveniat et gubernet consilia oeconomica,
publica et socialia, ut res publicae prosperitas augeatur.
Articulus CLXI: Primus Minister regni habet imperium super Ministerium Externorum et
Ministerium Defensionis, et operatur in consiliis cum regia potestate.
Articulus CLXII: Primus Minister habet ius proponerem leges in Parlamento Supremum et
debet curare ut illas leges exsecutionem accipiant.
Articulus CLXIII: Primus Minister est responsalis pro compositione et executione budgeti
nationalis et distribuitio fiscalium rerum publicarum.
Articulus CLXIV: Primus Minister habet ius exercere potestatem imperii in tempore belli, ut
agatur per Consilium Securitatis Publicae.
Articulus CLXV: Primus Minister regni potest proponere et supervisere nova consilia politica et
oeconomica ad optimam rempublicam Kyievskae Rus gubernandam.
Articulus CLXVI: Primus Minister regni Kyievskae Rus responsabile est de coordinando omnia
ministeria, agendo ut omnia simul pro bono civium consilium capiantur.
Articulus CLXVII: Primus Minister debet consilium suum coram regis consilio ferre,
praesertim in rebus imperii et militari.
Articulus CLXVIII: Primus Minister non potest suffragium pro se ipso ferre in Parlamento
Supremum, sed potest provocare suorum consiliorum.
Articulus CLXIX: Primus Minister in functione sua, debet operari pro unitate et integritate
regni, interius et externum.
Articulus CLXX: Primus Minister possidet auctoritatem dimissionis ministrorum qui non
exsecuti sunt mandata regni.
Articulus CLXXI: Primus Minister est responsalis pro creandis et administrandis consiliis in re
securitatis publica et pro regendis copiis militaribus.
Articulus CLXXII: Primus Minister potest convocare sessiones extraordinarias Parlamentum
Supremum pro urgentiis aut rebus nationalibus.
Articulus CLXXIII: Primus Minister in rebus nationalibus actus semper consulit cum regno et
cum Consilio Ministrorum.
Articulus CLXXIV: Primus Minister regni potest institueret consilia de negotiationibus
internationalibus et praecepta diplomatica regni.
Articulus CLXXV: Primus Minister regni debet curare ut omnia ministeria regni fidem
publicam observent.
Articulus CLXXVI: Primus Minister regni habet potestatem consulendi regem super agendis
iuridicis et interregni leges.
Articulus CLXXVII: Primus Minister regni possidet ius ad defensionem publicam et civilem
institutionem in statu urgenti aut bello.
Articulus CLXXVIII: Primus Minister regni debet praebere Parliamentum Supremum de rebus
oeconomicis, socialibus et politicos postquam consilia cum Consilio Ministrorum sunt approbata.
Articulus CLXXIX: Primus Minister potest requirere et accipere consilium in re civilibus et
administratione publicarum.
Articulus CLXXX: Primus Minister regni Kyievskae Rus potest facultatem obtinere ad exercitia
iuridica per ministros, sed superiorem iudicium parlamentum semper consulitur.
Articulus CLXXXI: Primus Minister regni possidet potestatem super disciplinam et ordinem
inter ministrorum officia ac actus publicos.
Articulus CLXXXII: Primus Minister ius habet ut sua consilia publice explicet, atque ut
responsum a populo accipiat.
Articulus CLXXXIII: Primus Minister possidet ius ad consilia fiscalia et oeconomica,
intercedendo in rebus publicis.
Articulus CLXXXIV: Primus Minister debet operari cum aliis nationibus ut res externae
prosperae sint pro regno.
Articulus CLXXXV: Primus Minister potest consilia nova proponere pro futura reformatione in
rebus civitatis.
Articulus CLXXXVI: Primus Minister habet ius ordinandi administrationes publicas ad optimas
condiciones oeconomicas.
Articulus CLXXXVI: Primus Minister habet ius ordinandi administrationes publicas ad optimas
condiciones oeconomicas.
Articulus CLXXXVIII: Primus Minister regni est officium dirigere et regere ordinationes
rerum publicarum.
Articulus CLXXXIX: Primus Minister regni possidet auctoritatem ordinandi et impletionis
legum ac praecepta iuridica.
Sectio IX
De Consilio Ministrorum
Articulus CXC: Consilium Ministrorum regni Kyievskae Rus est corpus consiliativum, quod
consilia in rebus gubernationis et administrationis publicae regni ministris praebet.
Articulus CXCI: Consilium Ministrorum praesidetur a Primo Ministra et constat ex omnibus
ministris regni.
Articulus CXCII: Consilium Ministrorum potest deliberare et proponere leges, ordinationes et
consilia ad Parliamentum Supremum pro approbatione.
Articulus CXCIII: Consilium Ministrorum est responsabile pro coordinatione inter ministeria,
et pro efficaci implementatione politicarum publicarum.
Articulus CXCIV: Consilium Ministrorum potest convocari ad tractandum de rebus urgentiis,
reformationibus vel disceptationibus gubernationis.
Articulus CXCV: Decisiones Consilii Ministrorum sunt auctoritate obligatoria in ministeriis,
nisi aliud statuatur a Parlamento Supremum.
Articulus CXCVI: Consilium Ministrorum operatur in concordia cum Primo Ministro et cum
suffragio regis, quando necessarium est.
Articulus CXCVII: Consilium Ministrorum potest formare subcommissia specialia ad
tractandum de reformationibus aut regulis specificis in variis regionibus regni.
Articulus CXCVIII: Consilium Ministrorum habet officium auxilium Primo Ministra in
consiliis gubernativis, in rebus oeconomicis et externis.
Articulus CXCIX: Omnia quae ad Consilium Ministrorum pertinent, legibus specialibus
definitur, et propriam legem separatum requirunt
Sectio X
De Rege
Articulus CC: Rex Kyievskae Rus est caput civitatis, cuius facultates sunt illimitatae, nisi contra
hanc constitutionem fieri contigerit.
Articulus CCI: Rex potest omnia consilia, leges et ordinationes approbare vel reicere, et
universas decisiones gubernationis ad se transferre.
Articulus CCII: Rex est auctoritas suprema in rebus externis et in bellis, possidet facultatem
pacis et belli declarandi.
Articulus CCIII: Rex auctoritatem legislatricem in omnibus rebus exercet, licet in pactis
civitatis cum Parlamento Supremo et Consilio Lorum.
Articulus CCIV: Rex est imperium supremum in rebus iudiciariis, tamen iudices et curias
designare potest secundum constitutionem.
Articulus CCV: Rex Kyievskae Rus hereditarius est et successio regni determinatur ex lege
haereditaria. Successor rex electus a praedecessore seu, si necessarium, a consilio regni
determinatur.
Articulus CCVI: Rex potest facultates suas transferre aut partem suam gubernationis ad alios
regnorum magistratus, tamen semper intra fines constitutionis.
Articulus CCVII: Rex Kyievskae Rus solus potest dissolvere Parlamentum Supremum et
vocare novas electiones, quando necesse sit ad rempublicam conservandam.
Articulus CCVIII: Rex potest, per decretum suum, novas leges imponere, quae non sunt contra
constitutionem, vel revocare leges iam promulgatas.
Articulus CCIX: Rex potest statuere consilium imperii et curas regni secundum suam
prudentiam.
Articulus CCX: Rex potestate absolutissima fruetur in regno, sed potestatem suam exercere non
potest contra constitutionem hanc, quam non potest mutare nisi per consilium universale.
Articulus CCXI: Rex potest solus remoueri per unanimitatem Parlamentum Supremum et
Consilium Lorum, in casu gravis maleficii aut contra constitutionem.
Articulus CCXII: Rex, per constitutionem, potest suffragium suum exercere in omnibus rebus
gubernationis et legibus, quibus ipse agitur.
Articulus CCXIII: Rex non potest exercere facultates suas quae contrariae sunt principiis
constitutivis regni, prout definita sunt in hac constitutione.
Articulus CCXIV: Rex est auctoritas suprema in res externas, inter quas sunt diplomataria,
foedera, et aliae actiones internationales.
Articulus CCXV: Rex potest designare et revocare ministros et alios oficiales publicos
secundum suam discretionem, in concordia cum constitutione.
Articulus CCXVI: Rex potest creare et dissolvere comitia extraordinaria ad tractandum de rebus
specialibus et urgentibus.
Articulus CCXVII: Rex habet potestatem constituendi ordines nobilium et honorum
publicorum, ad modum congruens cum lege et constitutione.
Articulus CCXVIII: Rex potest exercere leges militares et iura regis ad defensionem regni et
populi, quando res publica requirit.
Articulus CCXIX: Rex habet ius leges et decreta confirmandi, quae subiectione parlamenti et
consilio lorum transierunt.
Articulus CCXX: Rex est princeps protector et defensor Ecclesiae Catholicae, defendens eius
libertatem et privilegia contra ullas iniurias.
Articulus CCXXI: Rex habet auctoritatem confirmandi pacta, foedera, et alianzas, quae regno
obvii sunt, sine ulla intermissione ad constitutionem.
Articulus CCXXII: Rex potest aut imperium exercere aut delegare partes potestas suae ad
ministrum vel magistratum, secundum consilium suum.
Articulus CCXXIII: Rex principalis fideiussor est iurium civium
Articulus CCXXIV: Rex potest, cum necessarium sit, convocare conventus extraordinarios ad
tractandum de rebus publicis, quod celeriter decernendum est.
Articulus CCXXV: Rex habet potestatem ut novum territorium coniungat regnum, per
consensum universi regni et approbationem Parlamentum Supremum.
Articulus CCXXVI: Rex potest, in extrema necessitate, praecepta militaria edere, quae semper
intra fines constitutionis et iuris internationalis sint.
Articulus CCXXVII: Rex potest solus deficere a traditis ordinationibus in casu belli vel
situationum exceptionalium.
Articulus CCXXVIII: Rex, si ius regni suum deponi velit, faciat per ultimum consilium
Parlamentum Supremum et Consilium Lorum.
Articulus CCXXIX: Rex, qui auctoritatem regni obtinet, potest denegare leges, quae non
congruunt cum voluntate regis et statu regni.
Articulus CCXXX: Rex habet potestatem tollendi aut revocandi iura, privilegia, et honores a
quibusvis subditis, qui in contrarium constitutionis agunt.
Sectio XI
De iustitia
Articulus CCXXXI: Iustitia in regno Kyievska Rus administratur a tribunali supremi et a
tribunalis inferioribus, quae leges et regulas huius constitutionis sequuntur.
Articulus CCXXXII: Iudices supremi et inferiores designantur per electionem parlamenti et
confirmantur a rege, prout definitur in legibus regni.
Articulus CCXXXIII: Tribunal supremum regni constituitur ex septem iudicibus, quorum tres a
rege eliguntur et quattuor a parlamento electi sunt.
Articulus CCXXXIV: Iudices sunt obligati iura et leges regni applicare aequabiliter et sine
praeiudicio.
Articulus CCXXXV: Iudices et magistratus publici non possunt recipere officia aut honores a
quavis parte, quae in controversia sunt.
Articulus CCXXXVI: Curiae et tribunalia regni sunt liberae a pressioni politica et externa, et
omnes iudicia fiunt in praesentia publici.
Articulus CCXXXVII: Civis quemlibet, qui in iudicio accusatus est, habet ius ad aequum
iudicium, ad defensam suam coram iudicibus et ad iudicium publicum.
Articulus CCXXXVIII: Civis qui in iudicio condemnatur habet ius ad appellationem ad tribunal
supremum.
Articulus CCXXXIX: Decisiones iudiciales in regno Kyievska Rus sunt exsecutoriae et omnis
res publica tenetur ad earum observantiam.
Articulus CCXL: Iustitiae rationem habere debet reductionis, non poenae.
Articulus CCXLI: Iudicia in regno Kyievska Rus, ad servandum aequitatem, secundum normas
iuris internationalis et principia iuris universalis fiunt.
Articulus CCXLII: Iudices a rege et parlamentum possunt revocari, si constat eos violavisse
leges et principes iustitiae.
Articulus CCXLIII: Iudicia de crimine maiorem non potest iudicare tribunale nisi in praesentia
iudicum supremi regni.
Articulus CCXLIV: Civis, qui accusatus est, habet ius ad defensam ante tribunal et ad
consulendum advocatum.
Articulus CCXLV: Leges de iustitia et procedure iuridicae, ut aequitas et celeritas iudicii
curentur, definiuntur in legibus specialibus.
Articulus CCXLVI: Iudicium nullum valent si non fit in pleno iure secundum leges regni et
constitutionem.
Articulus CCXLVII: Criminalia et leges civiles in regno Kyievska Rus sunt distinctae, et
tribunalia competentes ad eas dividentur.
Articulus CCXLVIII: Judices praebent auxilium et consilium in iudiciis publicis et privatis,
cum respectu integritatis iuris.
Articulus CCXLIX: Curiae iudiciales regni sunt separatae ab administratione politica et non
sunt subiectae consiliis externis.
Articulus CCL: Omnes iudicia fiunt sub tutela legis regni, et omnis decisionem iudicialem est
observanda per cives et magistratus
Articulus CCLI: Sunt praetoria et iudicia militaria in regno Kyievska Rus ad iudicandum de
rebus militaribus.
Articulus CCLII: Iudices et magistratus in regno Kyievska Rus sunt in officio, donec apparuerit
delictum vel malum actum in eorum administratione.
Articulus CCLIII: Processus iuridicus in regno Kyievska Rus debet esse transparentes, ut civis
possit fiducia in systemate iuridico.
Articulus CCLIV: In iudiciis, acta et documenta debent esse secreta, nisi lex statuerit aliter.
Articulus CCLV: Leges regni, quae iustitiam respiciunt, sunt publica et claris modis
explicandae.
Articulus CCLVI: Existent tribunalia ecclesiastica in regno Kyievska Rus, quae iura et res
ecclesiasticas secundum doctrinam et leges Ecclesiae Catholicae iudicant. Haec tribunalia
operantur sub auctoritate Ecclesiae et sunt distincta ab iudiciis civilibus, sed non repugnant
legibus regni
Sectio XII
Organisatio Territorialis Kyievskae Rus
Articulus CCLVII: Regnum Kyievska Rus divisa est in novem regiones autonomas, quae sunt:
● Respublica Democratica Ucrania
● Respublica Bielorussica
● Respublica Foederata Checoslovacorum
● Respublica Moldaviae
● Respublica Poloniae
● Foederatio Baltica
● Ohedakru Azgedalis
● Rus Bardolania
● Respublica Foederata Trikru
Articulus CCLVIII: Singulae regiones libertatem habent in reformationibus administrativis
intra suum territorium, secundum suam constitutionem et leges.
Articulus CCLIX: Regiones possunt mutare compositionem territorialem subregionum suarum,
inter civitates, oppida, et vicos.
Articulus CCLX: Caput generale regni est urbs Kyiv, et singulis regionibus sunt suae caput
regionalia:
● Kyiv, caput generale
● Praga, caput Respublicae Foederatae Checoslovacorum
● Varsovia, caput Respublicae Poloniae
● Kharkiv, caput Respublicae Democraticae Ucraniae
● Minsk, caput Respublicae Bielorussicae
● Riga, caput Foederationis Balticae
● Chisinau, caput Respublicae Moldaviae
● Shakrastev, caput Ohedakru Azgedalis
● Polisy, caput Rus Bardolania
● Sarkund, caput Respublicae Foederatae Trikru
Articulus CCLXI: Organizatio administrativa Kyievskae Rus consistit ex republicis, oblast,
districtibus, urbibus, oppidis et viculis.
Articulus CCLXII: Quisque regio liberam potestatem habet in distributione territorii sui, et
statuere qua ratione divisiones subregionum erunt.
Articulus CCLXIII: Regiones quae voluntatem suam exercere in adhaesionem ad Kyievskam
Rus, deberunt suam petitionem praebere ad Coronas et Parlamentum Supremum, quorum
approbatione annectantur.
Articulus CCLXIV: Regiones, ad novas regiones coniungendas cum Kyievska Rus, leges
proprias inter se communicare debent et consilium transregionale conficere.
Articulus CCLXV: In casu mutationum territorialium inter regiones, pacta inter duas aut plures
regiones consensum suum dandum erit et approbationem Parlamentum Supremum praebendum.
Articulus CCLXVI: Nulla regio potest suam autonomiam aut territorium amittere nisi per leges
constitutionales et consensum omnium partium pertinentium.
Sectio XIII
Autogobernatio Localis
Articulus CCLXVII: Autogobernatio localis fundamentum est in civitatibus, oppidis et vicis,
quae ad bonum communem et ordinem publicum in sua regione operantur.
Articulus CCLXVIII: Singulae civitates, oppida et vici constituere possunt administrativum
consilium, quod responsabile erit pro regularibus actibus gubernandi et ordinando res locales.
Articulus CCLXIX: Iura et responsabilitates autogubernii localis determinantur ab lege, quae a
Parlamento Supremo et Regno approbatur, ut consistent in legibus regionis.
Articulus CCLXX: Civitatibus, oppidis et vicis concessum est eligere officiales locales per
suffragium universale et secretum, ut gubernationem suam conducant.
Articulus CCLXXI: Autogobernium locale operatur in observantia constitutionis et legum, ac in
cooperatione cum autoritatibus regionalibus et nationalibus ad ordinem publicum et beneficium
communem promovendos.
Articulus CCLXXIII: Civitatibus, oppidis et vicis permittitur legislatio localis, ut leges,
ordinationes et consilia quae ad suas necessitates locales pertinent, conditae sint.
Articulus CCLXXIV: Autogobernium localis non impeditur a legibus superiores nec a rebus
publicis nationalibus, sed semper agere debet in fine boni publici.
Articulus CCLXXV: Civitatibus, oppidis et vicis ius est petere auxilium ab imperio regionali
vel nationali, si necessitas maior administrandi res locales oriatur.
Articulus CCLXXVI: Autoritates locales responsabiles sunt pro institutionibus publicis,
educando civitatem de legibus et regulis locali, ac curando communicationem inter homines et
regnum.
Articulus CCLXXVII: Leges autogovernationis localis possunt ab omnibus civitatibus, oppidis
et vicis revisari et adaptari per consensum et votum majoris partis civium.
Articulus CCLXXVIII: Responsabilitates et iura localium officialium clare definientur a
legibus regionis et a constitutione, ad curandum ordinem et aequitatem.
Articulus CCLXXIX: Omnis actus autogubernationis localis debet concordare cum principiis
aequitatis, iustitiae et integritatis, ac servare libertatem et iura civium.
Articulus CCLXXX: Omne auxilium, quod civitas, oppidum aut vicus exspectat a regno, ut
impetum aut calamitatem resistere possit, debet agi secundum leges et regulas consilii locali.
Sectio XIV
De Tribunalibus Constitutionali Kyievskae Rus
Articulus CCLXXXI: Tribunal Constitutionalium Kyievskae Rus est summa iudiciorum
auctoritas, cuius officium est interpretari hanc constitutionem et iudicare de constitutionality
legis et actuum publicorum.
Articulus CCLXXXII: Tribunal Constitutionalium constat ex septem iudicibus, qui ab rege
nominantur et ab Parlamento Supremo approbantur.
Articulus CCLXXXIII: Iudices Tribunalium Constitutionalium sunt electi pro vita, sed possunt
removeri a sua officio per Rege, Parlamentum Supremum o Consilium Lorum, si maleficium aut
contra constitutionem acta probantur.
Articulus CCLXXXIV: Tribunal Constitutionalium potest iudicare quaestionem de
constitutionality legis, decretorum, vel actuum publicorum, si petitio ab aliquo civitate regni
adferatur.
Articulus CCLXXXV: Decretum Tribunalium Constitutionalium est definitum et non potest
appellari, nisi casus speciale coram Parlamento Supremo et Consilio Lorum.
Articulus CCLXXXVI: Tribunal Constitutionalium potest auctoritatem suam exercere in rebus
quae ad constitutionem spectant, etiam iudicando de iustitia aliorum tribunali.
Articulus CCLXXXVII: Tribunal Constitutionalium potest declarare unam legem aut actum
publicum non conforme constitutioni et indicare eius abrogationem.
Articulus CCLXXXVIII: Tribunal Constitutionalium potest etiam curas constitutionales et
iuridicas quae attinent ad partes autonomas regni examinandum.
Articulus CCLXXXIX: Iudices Tribunalium Constitutionalium debent esse iuris periti, cum
experientia et auctoritate in rebus constitutionum.
Articulus CCXC: Omnia quae ad Tribunal Constitutionalium pertinent, legibus specialibus
definiuntur, quae plenam auctoritatem regni habent.
Sectio XV
Ultima praescripta
Articulus CCXCI: Haec constitutio, quae in actis referendarii constitutionalis die 12 Decembris
2023 approbata est, in vigorem ingreditur die 2 Decembris 2024, et substituit constitutionem
priorum annorum 12 Februarii 481, quae iam extollitur ad majorem legem regni.
Articulus CCXCII: Constitutionem hanc emendare potest unicuique parlamentum in virtute sui
potestate, hoc autem fieri potest sola per referendum populare aut per exsecutivas leges ad hoc
confirmatum. Quamvis, quicquid fiat, non licebit constitutionem contravenire aut eandem
violare.
Articulus CCXCIII: Si quaem modificationem vel emendationem huius constitutionis
postulatur, rogatio debet submittere ad referendum populi per petitionem Parlamentum
Supremum vel Rege.
Articulus CCXCIV: In nullo casu constitutionem hanc contra statuta eius fundamenta vel contra
leges universales atque iura humana contravenire licebit, nec quaelibet acta vel lex, quae ex hac
constitutione feruntur, contrariam fieri possunt.
Articulus CCXCV: Perpetuitas constitutionis est certissima, et nullum tempus definitum
terminum in vigore eiusdem. Constitutio haec praevalet contra omnia edicta, leges, et decreta
quae ipsam compromittunt aut adversantur.
Articulus CCXCVI: Quodlibet agendum in lege, quae in constitutione haec repugnat, invalidum
habebitur, et non praestabit ullas effectus legales.
Articulus CCXCVII: Haec constitutio viget, et omnes cives regni Kyievskae Rus se subicere
debent eius legibus, quae cum integritate populi et regni conveniant.
Articulus CCXCVIII: Si constitutionem hanc transgredi vel emendare contenditur, solum per
leges praevidentes et legitimas ac constitutionem ipsam, ac per voluntatem populi via
referendum, haec potestas exerceri potest.
Sectio XVI
Generalis culturalis
Articulus CCXCIX: Linguae officiales regni Kyievska Rus sunt Latina, Ucrainiana et Heinarå. ̀
Cives et regimen publicum his linguis uti debent in actis publicis, legibus, documentis et
communicationibus officialibus.
Articulus CCC: Ludus nationalis regni Kyievska Rus est Scaccus (Ajedrez) et Formula 1. Hi
ludi representant virtutem regni in ingenio, strategia et competitio.
Articulus CCCI: Symbola nationalia regni Kyievska Rus sunt vexillum, dictum, scutum,
hymnus et animal nationale. Nisi per actum regis aut Parlamentum Supremum, nulla potestas
potest mutare symbolorum huius regni, quin ipsa essentia symbolorum servetur.
Articulus CCCII: Regnum Kyievska Rus firmiter se obligat ad tradendum homines in alia terra
quaestionem criminis, si petitio ab imperio, ad iura et leges internationalia servanda.
Articulus CCCIII: Omnis alienus qui in territorio regni Kyievska Rus versatur debet legibus et
normis huius regni obtemperare.
Constitutio Kyievska Rus, 12 Februarii 481 / 2 Decembris
2024